Про це пише портал Акценти.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВже після окупації частини південних регіонів України компанії Вадима Єрмолаєва, ймовірно, пішли на колаборацію з агресором. Питання санкцій РНБО та кримінальної справи СБУ проти бізнесу Єрмолаєва має вирішитися найближчим часом.
За даними останнього довоєнного рейтингу найбагатших українців, який готувало видання НВ у листопаді 2021 року, підприємець із Дніпра Вадим Єрмолаєв займав у топ-100 почесне 60-е місце зі статком у $173 млн. Роком раніше трохи вище його статки оцінив Forbes — у $22 млн. Ділові видання, як правило, беруть до уваги лише українські активи підприємця, називаючи його основним бізнесом девелопменту — будівництво торгових центрів та житлової нерухомості. В Україні також займається будматеріалами, сільським господарством, торгівлею агротехнікою.
Але незаслужено забутим залишається інший, не менш важливий проект Вадима Єрмолаєва — бізнес в окупованому Криму та Росії, який ведеться за правилами окупанта ще з 2014 року. І навіть після початку повномасштабного вторгнення ці бізнес-зв'язки не були згорнуті.
Єрмолаєв не бачить у цьому протиріч.
«Ось уже третій місяць триває війна, і вона показала нам, що можна адаптуватися практично до всього. І навіть продовжуватиме розвиватися. Війна зробить нас сильнішими і мудрішими, хоч ми й не обирали стати сильними та мудрими в такий спосіб. ... І зараз у нас є два варіанти – або впасти у бездіяльність або робити те, що можеш робити сьогодні. І я порадив би не втрачати те, що можна зберегти», — написав Єрмолаєв на своїй сторінці у Facebook 18 травня.
Підприємцю важко дорікнути: своїй бізнес-стратегії він чітко дотримується, і, незважаючи на введену в країні кримінальну відповідальність за колабораціонізм, а також ризик санкцій РНБО активно працює «на два фронти». Адже сьогодні сплачувати податки в Криму та Москві — це все одно, що самостійно вкладати снаряди в гармати, які розстрілюють наших військових та мирних жителів. Судячи з відкритої звітності російських компаній Єрмолаєва, кілька сіл, які росіяни зрівняли із землею на Донбасі, підприємець із Дніпра може сміливо записати на свій рахунок.
Винна карта Вадима Єрмолаєва
Один із флагманських проектів Вадима Єрмолаєва — це алкогольні бренди (вино, коньяки, горілка), які вироблялися у Криму та у місті Синельниковому неподалік Дніпра. До 2014 року компанія «Алеф-Віналь» керувала потужностями на обох територіях. Але після анексії півострова бізнес у Криму перереєстрували за російськими законами. Зараз там працює компанія "Алеф-Віналь-Крим". Велике розслідування про те, як за допомогою схем Єрмолаєв обходить санкції та експортує кримську продукцію по всьому світу, зробили кілька років тому журналісти «Сьогодні» та «Муніципального сканера».
Ми вирішили перевірити, чи змінилося щось у структурі бізнесу Єрмолаєва в Криму після вторгнення росіян 24 лютого. Результат був очікуваний. Адже не дарма підприємець сам собі і своїм читачам у соцмережах радить «не втрачати те, що можна зберегти».
Саме тому ТОВ «Алеф-Віналь-Крим, згідно з виписками з Єдиного реєстру російських компаній, все ще продовжують контролювати пов'язані з Єрмолаєвим офшори: кіпрські AD Vinal Investments Limited, Dreamdestiny Holdings Limited, Amadon Limited, а також Zapeto LTD з Британських Віргінських островів. Також ці ж офшори контролюють ще одну кримську компанію Єрмолаєва — ТОВ «Парквайн корпорейшн», яка раніше мала назву «Алеф-Дістіллері».
Проте, як відомо, злочином є не так володіння бізнесом у Криму — нехай і через кіпрські прокладки — а саме ведення підприємницької діяльності та сплата податків. За українським законодавством це прирівнюється до фінансування тероризму, підслідності Служби безпеки України. Окрім очевидного приводу для відкриття кримінального провадження, сплата податків у Криму — це прямий шлях до списку санкцій, який СБУ пропонує Раді нацбезпеки. Особливо враховуючи, що Єрмолаєв — громадянин Кіпру, і особливих питань щодо запровадження санкцій проти українського громадянина це не викликатиме.
Наскільки «ефективно» Єрмолаєв підтримує державний тероризм, фінансуючи російську армію через сплату податків до російського бюджету?
Згідно з відкритими даними, "Алеф-Віналь-Крим" тільки в 2020 році заплатила в Криму податків на 390 млн рублів, а "Парквайн" - ще трохи більше 3 млн руб. Подібні суми податків і зборів, найімовірніше, сплачувалися й у попередні роки. До речі, за ці гроші можна купити 4-5 ракет «Калібр», якими росія обстрілює українські міста та об'єкти інфраструктури. А кількість ракет «Точка У», які можна купити на ці гроші, взагалі обчислюється десятками.
Крім того, винно-коньячні компанії Єрмолаєва позичали гроші в банку РНКБ — спеціальній фінустанові для роботи в Криму, який знаходиться у всіх можливих санкційних списках. Також брали участь у державних тендерах країни агресора, відвантажуючи свою продукцію різним держструктурам Росії.
Двері в Крим для Вадима Єрмолаєва
Після анексії Криму, кілька років на місцевому ринку привільно почувалася і ще одна велика фірма з орбіти Єрмолаєва — виробник меблевої фурнітури Axor Industry. ЗМІ писали, що компанія настільки щільно хотіла закріпитися на російському ринку, що навіть розміщувала свою корпоративну сторінку привітання з Днем Росії. Після скандалу, щоправда, російське представництво фірму – ТОВ «Аксор-Крим» – закрили. Однак сьогодні в Москві все ще працює ТОВ «Рокс» - консалтингова фірма, яка видає сертифікати на продукцію «Аксора» в Росії, займається просуванням її продукції. Фірма належить кіпрському офшору з винно-коньячного холдингу - Dreamdestiny Holdings Limited. Якийсь час тому адреса електронної пошти гендиректора «Рокса» Олени Мелодієвої, який публікувався в російських каталогах, розміщувався на корпоративному домені української материнської компанії. Тобто бізнес взагалі не приховував, що має українське коріння, але при цьому на блакитному оці продовжував сплачувати податки та розвивати мережу в Росії.
Окрім журналістських матеріалів, на подвійне життя фурнітурного бізнесу Єрмолаєва звертали увагу і колеги по ринку на офіційному рівні. Зокрема скандал розгорівся під час обговорення антидемпінгової політики щодо фурнітури: «Аксор» хотів захищати український ринок, при цьому сам порушуючи всі можливі норми міжнародного торговельного права та працюючи в підсанкціональному Криму.
Польові роботи
Ще про одну «колаборацію» стало відомо буквально нещодавно, коли Херсонська та частина Запорізької області тимчасово перейшли під контроль російських окупантів. Як повідомляють місцеві підприємці, на території областей продовжують працювати філії компанії "Агротек" - офіційного дилера імпортної сільгосптехніки. Він також входить до структури корпорації «Алеф» Вадима Єрмолаєва. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона має філії в окупованих Мелітополі, Пологах Запорізькій, Таврійську, Олешках Херсонській, а також у Волновасі Донецької області. Ні на сайті, ні на Facebook сторінці компанії повідомлень про втрату контролю над філіями не було. В Олешках, до речі, є філія і ще одна компанія Єрмолаєва, яка постачає та обслуговує сільгосптехніку — ТОВ «ТК Астерра». Зрозуміло, що нова техніка John Deer та інших виробників у країну не постачається та не продається. Але залишки на складах, а також запасні частини та витратні матеріали цілком можна розпродувати, сприяючи підготовці техніки для роботи під дулами автоматів на умовах окупантів.
Примітно, що саме з виставкового майданчика «Агротека» на початку квітня кадировцями було вкрадено та вивезено до Криму та Чечні комбайни, які потім були дистанційно заблоковані. Втім, маючи досвід роботи на дві країни та обходячи санкції, Єрмолаєв, мабуть, вирішив наслідувати власну пораду і «не втрачати те, що можна зберегти». Не виключено, що фермери Херсонської та Запорізької областей продовжуватимуть обслуговуватись у дилерських центрах «Агротека», а він продовжуватиме заробляти на війні.
Насилу віриться, що відпускатиме продукцію безкоштовно. Можна припустити, що, швидше за все, на дефіцитному ринку та в умовах необхідності проведення польових робіт, ціни на товари в торгових точках Єрмолаєва суттєво зростуть.
В умовах відкритої агресивної повномасштабної війни заробіток на торгівлі з окупантами та за їхніми правилами — не лише «в тилу», а й на «свіжоокупованих» територіях — вочевидь заслуговує на більший, ніж просто суспільний резонанс і осуд. По-перше, фінансування тероризму — це одна з найтяжчих статей Кримінального кодексу, і тут є всі ознаки, за якими СБУ може порушувати кримінальну справу. По-друге, є також кримінальна відповідальність за колабораціонізм на окупованих територіях — ця частина стосується конкретно «Агротеку» — СБУ також має перевірити цей бізнес щодо співпраці з окупантами. І по-третє, перераховане вище це явний привід для запровадження санкцій проти Єрмолаєва особисто з подальшим заморожуванням його активів з боку Ради нацбезпеки. Закони воєнного часу вимагають діяти швидко та рішуче. Цей випадок має стати показовим для всіх, хто ще сумнівається у доцільності закривати бізнес у Росії та хто вже потирає руки від можливості заробити на своїх співгромадянах в окупації. У цьому випадку рада «не втрачати те, що можна зберегти» має стосуватися репутації та совісті, а не матеріальних активів, про накопичення яких так опікується підприємець Вадим Єрмолаєв.
