Це фактично призведе до монополізації ринок, пише OBOZ.UA.

Ірландська компанія збирається інвестувати в Україну, очікуючи збільшення попиту на цементну продукцію. Після закінчення війни розпочнеться етап відбудови, а вартість будівельних матеріалів зростатиме. Водночас в умовах, коли виробництво цементу опиниться в монопольному становищі, ціни формуватиме фактично одна компанія без конкуренції та ринкових механізмів регуляції.

Ірландська компанія CRH, яка є одним із провідних світових виробників цементу, уклала угоду з компанією Buzzi (через дочірню компанію Dyckerhoff), щодо придбання її підприємств з виробництва цементу в Україні ще влітку 2023 року. Однак, дозвіл на це має надати Антимонопольний комітет. У випадку одержання відповідного дозволу від АМКУ, угоду планують завершити вже до кінця 2024 року. Так, сукупна частка об’єднаної структури може сягнути 47%.

У такому випадку, CRH не матиме гідних конкурентів, тож в умовах значного зростання попиту на свою продукцію, зможе без проблем підвищувати ціни та збільшувати свої прибутки.

Зауважмо, що OBOZ.UA публічно звернувся до Антимонопольного комітету із проханням уважно підійти до ухвалення рішення щодо надання дозволу для ірландської компанії. У медіа наголошують: відсутність конкуренції на ринку цементу може мати негативний вплив не тільки на ціни, але і на обсяги виробництва, від чого залежить швидкість післявоєнної відбудови країни.

Популярні новини зараз
Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги
Показати ще

Крім того, нещодавно через загрозливу ситуацію на “вітчизняному ринку цементу” народний депутат Сергій Нагорняк звернувся до секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олександра Литвиненка. Він заявив: допускати поглинання компанією CRH активів Buzzi в Україні — не можна.

Як зауважив Нагорняк, ще в березні 2023 року НАЗК внесло групу компаній Buzzі (що володіє цементними заводами не лише в Україні, але й рф) до списку міжнародних спонсорів війни. Не зважаючи на заяву навесні 2022 року щодо відмови від будь-якої участі в російському бізнесі, компанія тільки розширила підприємницьку діяльність на території країни-терористки.

Серед контрагентів Buzzi Russia: компанія «Роснефть», керівництво якої перебуває під санкціями і має тісні зв'язки з президентом рф путіним, і «Росатом», причетний до погроз усьому світові можливою ядерною трагедією на Запорізькій АЕС.

До того ж, російська дочірня компанія Buzzi ТОВ «СЛК Цемент» бере участь у мобілізаційних заходах агресора, збираючи допомогу окупаційним військам; розробила та впровадила нові спеціальні марки цементу для покриття військових аеродромів рф; а також постачала цемент для будівництва військових корпусів й госпіталю для структур Міноборони рф.

Наголосімо, що серед споживачів ТОВ «СЛК Цемент» є найбільші будівельні та нафтогазовидобувні компанії рф, а його продукція використовується для зведення найважливіших об'єктів інфраструктури країни-агресора. До того ж ТОВ «СЛК Цемент» бере безпосередню участь у реалізації програми розвитку транспортної інфраструктури Арктичної зони росії та Північного широтного шляху на Ямалі.

Нагорняк впевнений, що союз між CRH і Buzzi може мати на меті виведення активів з-під потенційних санкцій РНБО. Крім того, можна говорити і про високу ймовірність створення картелю на українському ринку цементу, зауважує нардеп.

Водночас, примітно, що це вже не перше депутатське звернення Нагорняка на відповідну тему. У жовтні 2023 року він уже просив АМКУ надати відповіді на низку питань стосовно монополізації ринку виробництва й розподілу цементу компанією CRH.

Слід усвідомлювати, що, якби жодна з компаній не працювала у країні-терористці, то поява монополіста на українському ринку все одно є проблемою для нашої економіки. Відповідне становище — це можливість встановлювати ціни на власний розсуд і мати вирішальний вплив на весь ринок. В ЄС монополістів контролюють завдяки жорстким законам та покаранням за порушення правил. Однак, в Україні корупційні ризики все ще надають можливість обходити правила та безконтрольно користуватись власним становищем.