Вперше в Україні суд не лише визнав факт цькування, а й поклав відповідальність на школу за приховування та бездіяльність. Ця історія — потужний сигнал усім батькам: мовчання більше не варіант.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПерший такий випадок в Україні: суд назвав речі своїми іменами
Судова система України зробила крок, на який чекали багато родин. У справі, яка тривала понад рік, суд офіційно визнав факт шкільного булінгу та встановив відповідальність керівництва приватної школи Main School за те, що воно не зреагувало належним чином на ситуацію.
Це — перша відома справа в Україні, де юридично підтверджено: булінг мав місце, а школа не просто не зупинила це, а ще й намагалася приховати проблему.
Апеляція — і моральна компенсація дитині
Окрема апеляційна справа стосувалася моральної шкоди, яку зазнала дитина через систематичне цькування. І тут суд став на бік сім’ї: підтверджено, що школа несе відповідальність за наслідки, зокрема — емоційні травми дитини.
Це означає, що батьки мають повне право вимагати не лише визнання правди, а й реального відшкодування.
"Це не лише наша перемога": батьки звертаються до інших родин
«Це не просто перемога нашої сім’ї. Це прецедент. Це сигнал для всіх батьків: не мовчіть, не бійтеся, не відступайте», — сказала мати дитини.
За її словами, шлях боротьби був виснажливим, але важливим — не лише для їхньої дитини, а й для сотень інших, які щодня стикаються з агресією у школах. Тепер у них є правовий приклад, на який можна спиратися.
Що це означає для всієї освітньої системи?
Ця справа — тривожний дзвінок для всіх приватних та державних навчальних закладів. Вона показує: відповідальність несе не лише кривдник, а й адміністрація школи, яка мала обов’язок захистити дитину, але цього не зробила.
Тепер замовчування, маніпуляції та перекладання провини можуть стати підставами для реальної юридичної відповідальності.
Мовчання — не вихід
Цей судовий прецедент — не просто виграна справа. Це зміна правил гри. Тепер батьки знають: за правду можна й потрібно боротися. І навіть проти впливових освітніх установ — перемога можлива.
Українські діти заслуговують на безпечне середовище. І шлях до цього починається з рішучості не мовчати.