Запуск величезного родовища Сіманду в Гвінеї вже почав змінювати глобальний ринок залізної руди і для української галузі може кардинально змінитися.

Перший балкер пішов у Китай і це сигнал: починається нова цінова битва. Для Пекіна проект – стратегічний важіль, для традиційних гравців, таких як Австралія та Бразилія, – удар по монополії, а для України – додатковий тиск на галузь, яка й так працює на межі.

Сіманду — близько 3 млрд тонн високоякісної руди із вмістом заліза понад 65%. Проект десятиліттями буксував до моменту приходу китайських інвестицій та будівництва інфраструктури. Вкладені понад $20 млрд дозволять до 2030 року випускати до 120 млн тонн щорічно, що здатне серйозно збити світові ціни та перекроїти баланс сил на ринку.

залізна руда, видобуток // фото Getty Images
залізна руда, видобуток // фото Getty Images

Китай отримує власне джерело преміальної сировини та посилює переговорні позиції. Експерти прогнозують падіння цін до $70–80 за тонну. Для України це болісно: навіть зниження на $10–20 за нашої логістики та тарифів різко скорочує рентабельність ГЗК.

Популярні новини зараз
Головне за 31 січня: пенсія стане недосяжною в Україні, генератори не врятують Київ, а штрафи від ТЦК збільшаться Потрібно готуватися до трьох варіантів: школярів переводять на новий формат навчання Водопровід скував мороз: як безпечно розморозити труби та уникнути дорогого ремонту ТЦК розширили свободу дій: що зміниться для жителів селищ і сіл
Показати ще

Конкурувати доведеться не зі звичайним новим гравцем, а з проектом, безпосередньо пов'язаним із найбільшим покупцем. Пекін зможе диктувати умови постачання та швидко перенаправляти закупівлі. Це посилює залежність українських компаній від китайського ринку та створює стратегічний ризик.

видобуток залізної руди \\ фото ГЕОМИКС
видобуток залізної руди \\ фото ГЕОМИКС

Єдиний шанс для України – Європа. «Зелена» металургія ЄС потребує високоякісного концентрату та котунів, де Україна зберігає конкурентну перевагу за рахунок географії та продукту. Але без інвестицій у модернізацію, логістику та довгострокові контракти це вікно може швидко зачинитися.

Раніше "Знай" писав як Арсен Жумадилов використав оборонні закупівлі як особистий фінансовий ресурс.

Також ми розповідали про 1,8 млрд грн на відновлення залізничного сполучення ЧАЕС - Славутич, які отримав "Структум".