Учора у столичному будинку по вулиці Мишуги, 2 сталася трагедія – 35-річний чоловік випав у вікно. До цього у злополучній будівлі звів рахунки з життям політик Мийхайло Чечетов, викинувшись з вікна власної квартири на 17 поверсі.

"35-річний чоловік зустрівся з друзями, чоловіки трохи випили, потім пішли курити у коридор. Коли залишися сам – випав з вікна 15 поверху. Зараз міліція розглядає дві версії – нещасний випадок та самогубство", - кажуть у прес-службі столичної міліції.

Сусіди загиблого кажуть, що чоловік не проживав у їхньому будинку – прийшов в гості, близько 16 години троє чоловіків, у тому числі й померлий, голосно дискутували на балконі.

Михайло Чечетов звів рахунки з життям у ніч на 28 лютого.

Читайте також: "Михайла Чечетова довели до самогубства. Фатальний дзвінок, думаю, був із Москви"

Популярні новини зараз
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців Плюс 2361 грн на картку щомісяця: хтось із пенсіонерів у 2025 році отримає солідний бонус Хто не виконає вимоги ПФУ – залишиться без пенсії: кому призупинять виплати Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
Показати ще

Як розповіли місцеві мешканці – за місяць до самогубства політика – з вікна верхніх поверхів вистрибнула молода жінка – вона також звела рахунки з життям.

"Це щось ненормальне. Три самогубства в нашому домі з початку року – і всі кидаються з вікон. Містика якась, хоча я в такі речі не вірю" - розповів Олександр, місцевий мешканець. .

"З будинком щось не в порядку. Вже сусіди про це говорять. Самогубств могло бути й більше – я краєм вуха чула. Як сусіди обговорювали той факт, що в березні з парапету зняли молодого хлопця, котрий теж вирішив викинутися з вікна – вчасно повернулися додому батьки. Може наш будинок стоїть на якомусь старому кладовищі і через те все відбувається?" - поділилися власними думками Валерія Михайлівна, мешканка будинку.

Аліса Дроздовська, доктор геолого-мінералогічних наук, НАН України та Василь Стеценко, медик-геофізик пояснюють, що у столиці немало місць, котрі умовно можна назвати несприятливими та котрі мають погану славу. Все – через геопатогені зони.

"Геопатогенні зони – це такі ділянки землі, де проходить накопичення, або відток земної енергії. Її природа ще не до кінця вивчена. Такі зони пов'язують з розломами земної кори, підземними потоками, пустотами, покладами руди. Такі зони можуть бути й рукотворними – приміром, те ж метро, шахти, підземні трубопроводи", - каже Дроздовська.

За словами науковця, особливо небезпечними для людини є місця перетину гепатогенних зон.

"До такого місця, вочевидь відноситься і Бермудський трикутник", - коментує Дроздовська.

Василь Стеценко визначає гепатогенні зони за допомогою біолокацій них рамок.

"В неблагоприємних місцях така рамка починає крутитися – це біолокацій ний ефект. Деякі люди для визначення гепатогенних зон застосовують маятники", - каже Стеценко.

За його словами, біолокаційний ефект проявляється всюду – але у деяких місцях особливо сильно.

"Людина, котра живе в гепатогенній зоні відчуває постійну втому, ночами їй сняться кошмари, відчуття відпочинку після сну відсутнє. Починають загострюватися хронічні хвороби, а лікування ускладнюється і затягується".

Читайте також: Ховати Чечетова не прийшов жоден із колишніх високопосадовців

Геопатогенні зони розділяють на два типи – перші діють збуджуюче на організм – звідси виникають інфаркти, інсульти та неврози, другі діють пригнічуючи – звідси депресії, ракові пухлини, тощо. На неживі предмети такі зони теж впливають – у зоні їх дії частіше виходить з ладу побутова техніка, швидше руйнуються конструкції – приміром, осипається бетон чи йде корозія металу" - пояснює Стеценко.

Вчені склали карту найбільш гепатогенних зон столиці.

Одна з найнебезпечніших ділянок у Києві знаходиться між Маріїнським парком та Верховною Радою – він бере початок від ЦУМу, проходить через Хрещатик та закінчується на Позняках. Ще одна з найнебезпечніших зон розташована на Лисій горі, в Печерському районі столиці – вона тягнеться по краю Ботанічного саду, на пагорбах, де розташований музей Великої Вітчизняної війни та йде через Дніпро на Лівий берег. Ще одна сильна зона розташована на пагорбі, котрий прилягає до Андріївського узвозу. Трохи менші за впливом зони розташовані в районі Байкового кладовища, в Бабиному яру та біля площі Шевченка.

Вулиця Олександра Мішуги, 2 на Осокорках теж частково знаходиться у гепатогенній зоні – декілька років тому місцеві мешканці навіть чули аномальні шуми, природа яких отак і залишилася нез'ясованою.

Читайте по темі: Стали відомі подробиці смерті Михайла Чечетова