Представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 78 українських бізнес-асоціацій, закликають Голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати перед першим читанням проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 1210 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 1209.

Зазначені законопроекти містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес та викликають занепокоєння у учасників реального сектору економіки.

Зокрема:

– виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в акті перевірки;

– прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень, що призведе до значного ускладнення для бізнесу оскарження рішень;

Популярні новини зараз

"Місіс Смітт": Кароль блиснула ідеальною фігурою на "Квартал 95", оце образ

У ПФУ розповіли про жорстку вимогу до деяких пенсіонерів

"Пропонував нардепам розважитися": Юзік із "Кварталу 95" втрапив у гучний скандал, фото

Зеленському відкрили очі на пенсію в Україні та Німеччині: "Не можуть купити буханець хліба"

Показати ще

– позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі податківців, що може призвести до значних зловживань стосовно законослухняних  підприємств;

– ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю;

– фактично запроваджується подвійне оподаткування гірничо-металургійної сфери, що призведе до суттєвого погіршення умов роботи;

– доопрацювання потребують зміни до процедур контролю ТЦО, а саме: щодо переліку витрат пов’язаних з обслуговуванням материнської компанії міжнародної групи компаній (пп. 39.3.2.10); щодо визначення вартості нематеріальних активів (пп. 39.3.10); збільшення обсягів та вимог до документації з трансфертного ціноутворення (пп. 39.4.6); щодо офіційної публікації котирувальних цін для цілей ТЦО на сировинні товари – цей експеримент проводився три роки тому, від нього відмовились, як від невдалого;

– курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця);

– несе значні ризики посилення адміністративного тиску на платників податків механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини (ділової мети)». Нова податкова різниця (пп.  140.5.17 ПКУ) створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

– потребують більш зрозумілого обґрунтування адміністративно обтяжливі заходи з:

а) поширення правила «тонкої капіталізації» (нова редакція пп. 140.2 ПКУ) на всі кредити, позики та інші боргові зобов’язання, навіть які отримані в Україні (наразі правило діє лише щодо операцій з пов’язаними особами – нерезидентами);

б) запровадження правила щодо оподаткування так званих «конструктивних дивідендів» (п. 14.1.49);

в) розширення поняття «дохід з джерелом їх походження з України» (підпункти з) та и) пп. 14.1.54);

г) впровадження з 01.01.2020 року правила контрольованої іноземної компанії (стаття 39-2 ПКУ), строки виглядають надто нереальними (впровадження КІК потребує мінімум 2-3 роки);

– рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисної речовини не з видобутої, а зі збагаченої руди – така значна зміна потребує додаткового аналізу в частині збалансованого співрозмірного фіскального навантаження ;

– збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування де відсутній ПДВ (звільнені від оподаткування, нульова ставка), по компенсуючим податковим накладним (пп.198.5 ПКУ);

– впровадження підвищеної відповідальності за прострочення сплати грошового зобов’язання більше 4,17 млн. грн у розмірі 50% (пп.123.2) порушує принцип рівності платників перед законом;

– набрання чинності Законом з дня, наступного за днем його опублікування, якщо це відбудеться не з першого дня кварталу (місяця), створює проблеми щодо застосування;

– досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв (пп. 14.1.193, 64.5, 78.1.14, 94.2.9 та 141.4.7 ПКУ), фактично створюються передумови «полювання» на незареєстровані ПП, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.

Перелічені норми законопроектів 1209 та 1210 суттєво ускладнюватимуть процедури адміністрування податків та збільшуватимуть фіскальне навантаження на платників податків.

Українська Рада Бізнесу закликає до доопрацювання до першого читання зазначених законопроектів, внесення суттєвих коригувань для забезпечення балансу інтересів бізнесу та держави.