До такої думки схиляються Європейська бізнес асоціація, Energy Club, профільна спілка «Розумні електромережі України», Фонд Держмайна, Міністерство енергетики, аудиторська компанія «Ernеst&Young», Українська вітроенергетична асоціаціація, Громадська Спілка  "Всеукраїнська Енергетична Асамблея», Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу.

Також свою позицію проти пропонованої методології  висловили народні депутати Людмила Буймістер, Вікторія Гриб, Олексій Кучеренко та Олексій Гончаренко та експерт енергоринку Сергій Чех.

Зокрема, критиці піддають пропозицію Регулятора розділяти всі активи операторів системи розподілу на 2 частини: стару на нову базу. Та нарахування ставки повернення інвестицій в них на рівні 1% на стару базу та 15% на нову базу. Також сумніви викликає рішення щодо повернення інвестицій на 3 рік після вкладення.

Міністерство енергетики стверджує, що об’єм необхідних інвестицій для оновлення електромереж в рік складає 11млрд грн. Водночас, за останні 3 роки інвестиції у розподільчі електричні мережі згідно виконаних операторами систем розподілу інвестиційних програм складають 4,0 млрд грн в рік. В міністерстві вбачають в переході на стимулююче регулювання безальтернативний спосіб збільшення інвестицій.

В Європейській бізнес асоціації погоджуються, що RAB-тариф повинен сприяти залученню інвестицій, але висловлюють сумніви, що редакція, яку пропонують зараз буде цікавою для інвесторів.

Популярні новини зараз

У Києві зловили двох злодійок ромської національності, ржуть в обличчя: "Крала і буду красти"

На Франківщині бравий ветеран АТО не дожив до операції - три маленькі принцеси залишилися без татка

У Дніпрі на дитячому майданчику оселився повзучий гад зростом з людину — обережно, кусається

На Франківщині схопили кривавого кілера - розстріляв жертву, прикрившись чужим ім'ям

Показати ще

Об’єднання енергетиків Energy Club спрямувало до НКРЕКП офіційного листа, де зазначили що поділ баз активів та нарахування різних ставок повернення інвестицій суперечить європейській практиці. На думку Energy Club даний проект не зможе забезпечити досягнення ключових цілей, що поставлені перед Методологією, а саме – залучити інвестиції для оновлення інфраструктури електромереж, знизити показники надійності електропостачання SAIDI, а також - суттєво зменшити технологічні втрати.

В громадській спілці «Розумні електромережі України», що об’єднує 14 операторів системи розподілу (ОСР), стверджують, що такий підхід не прийнятний для іноземних інвесторів та ставить під загрозу приватизацію належних державі пакетів акцій ОСР: "Ці параметри не покращують умови інвестування в Україні та ніяк не співвідносяться до ставок ОВДП, кредитів, депозитів".

Людмила Буймістер, народний депутат фракції «Слуга народу» голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку підтримує позицію обленерго та стверджує, що запропонована методологія абсолютно не дозволить інвестору вкладати кошти в галузь і мати доходи з неї.

«При такій практиці інвесторам вигідніше буде вкладати в ОВДП, ніж в електромережі», - впевнена Буймістер. Тому невигідні умови для інвесторів можуть зірвати приватизацію обленерго, що знаходяться в державній власності.

Аналогічну позицію підтримують аудитори «Ernеst&Young». На їх думку економічно доцільно, щоб ставка доходності на нову базу дорівнювала середньозваженій вартості капіталу. Тоді це об’єкти стає інвестиційно привабливим і зрозумілим для будь якого інвестора.

В Фонді Держмайна також висловились щодо скорого впровадження RAB-тарифу. Там зазначають, що підтримують перехід на нову модель тарифоутворення і чекають прийняття рішення по RAB-тарифу для запуску приватизації державних обленерго. Але підкреслюють, що методологія повинна дотримуватися принципу балансу інтересів ОСР та споживачів.

На заміну таким пропозиціям Регулятора учасники ринку та енергоексперти пропонують скористатися європейським досвідом: не розділяти бази активів обленерго, ставку доходності від інвестування визначати на рівні WACC (середньозваженої вартості капіталу), повертати норму прибутку в поточному році інвестування. Відповідні пропозиції вони надіслали до НКРЕКП.

На думку Всеукраїнської енергетичної асамблеї тільки прийняття виваженого з точки зору параметрів регулювання рішення про запровадження стимулюючого регулювання та застосування дієвого контролю ліцензіатів з боку НКРЕКП дозволить вирішити накопичені роками проблеми розподільчих компаній та забезпечити якість і безперебійність електропостачання споживачів.

Державна Регуляторна Служба зазначає, що якщо Регулятор не дослухається до учасників ринку, та не винесе свою методологію на громадські обговорення – це може стати підставою для відкликання цього проекту в судовому порядку. Оскільки прийняття до розгляду в закритому порядку – є порушенням  процедури.