Ціна питання: що означає розрив економічної угоди з РФ для звичайних українців

поділитись
Україна вже давно повинна була піти на такий крок

21 березня Кабмін припинив дію Програми економічного співробітництва Російської Федерації та України на 2011-2020 роки, яку ухвалили ще за часів екс-президента Віктора Януковича. 

Про це повідомляє ТСН.

Серед основних пріоритетів документу було посилення співпраці двох держав. Зокрема, йшлося про удосконалення режиму вільної торгівлі, забезпечення вільного пересування громадян, військово-технічне співробітництво тощо.

Анонсуючи розрив договору, голова Кабміну Володимир Гройсман зауважив, що Росія повинна платити високу ціну за агресію. Тим не менш, зазначають економісти, цей крок навряд чи щось кардинально змінить у сьогоднішніх економічних відносинах між Україною і Росією, які поступово сходять нанівець ще від часу анексії Криму. 

Припинення дії Програми називають скоріше формальністю та політично вмотивованим рішенням напередодні виборів, що наближаються.

Також експерти прокоментували плани МЗС щодо виходу з органів СНД та денонсації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією.

З однієї сторони, це матиме більш вагомі наслідки, зважаючи на те, що РФ не єдиний член Співдружності незалежних держав, і теоретично це може вплинути на двосторонні відносини з іншими країнами-членами СНД (наприклад, Білорусь чи Казахстан). З іншої сторони, Співдружність вже давно втратила свою значимість і двосторонні угоди між конкретними країнами мають більшу вагу, ніж угоди в рамках організації. 

Анатолій Баронін, директор аналітичної групи Da Vinci AG:

- Припинення дії Програми економічного співробітництва з Росією не призведе до жодних змін, оскільки всі положення цієї програми були зупинені після 2014 року тим чи іншим способом – або через введення санкційних режимів, або шляхом розривів галузевих договорів з РФ. 

Певна затримка в ухваленні такого рішення була пов’язана виключно з тим, що договір торкався доволі чутливих галузей, які потребували проведення відповідних диверсифікацій поставок, і зниження ризиків забезпечення критичних галузей, наприклад, ядерної енергетики або авіабудування. 

Олег Устенко, директор Міжнародного Фонду Блейзера:

- Ми можемо розірвати економічні відносини з ким завгодно, в тому числі з РФ... Відверто кажучи, колапс у цих економічних відносинах вже відбувся. 

З високим рівнем вірогідності можу сказати, що розрив цього економічного договору взагалі нічого не дає. Наші торговельні відносини з росіянами регулюються у більш широкій площині – в рамках СОТ. І ми, і вони є членами СОТ. І ми, і вони встановлюємо тарифи в рамках СОТ, у нас немає жодних пільгових тарифів. Тому розрив цього договору є більше політично, аніж економічно мотивованим рішенням.

Якщо 2013 року на частку РФ приходилося близько треті нашого експорту, а на частку ЄС – близько четвертої частини, то, починаючи з 2014 року, ситуація почала різко змінюватися. Нашим основним торговельним партнером став Європейський союз, на частку якого зараз припадає більше треті нашого експорту, у той час, як частка РФ складає вже менше 10%.

З іншої сторони, треба розуміти, що за цей час у нас стався колапс в експорті, який дуже знизився. Якщо, наприклад, до 2014 року він складав близько 90 млрд доларів, то за результатами 2017 року він недотягував і до 60 млрд доларів. Показово, що ці зміни відбулися за всіма напрямками. Збільшення нашої присутності на ринках ЄС у грошовому еквіваленті не змогло компенсувати втрату, яка у нас сталася за іншими напрямками, в першу чергу за напрямками Російської Федерації. По нам боляче вдарило те, що нам зупинили наш експорт машинобудівної продукції та продукції з високим рівнем доданої вартості на територію РФ. В результаті ми стали країною, яка активно торгує в основному сировиною. 

Андрій Блінов, економіст:

- Програма економічного співробітництва була притаманна ситуації взаємовідносин між Києвом і Москвою, які тоді були на підйомі. Сьогодні ж цей документ не відповідає політичному тренду в Україні, адже у ньому йдеться про кооперацію, а в умовах оголошення Росії державою-агресором кооперуватися, зокрема у виробництві товарів подвійного призначення, просто неможливо. 

Ми розуміємо, що на сьогодні торговельні відносини України і Росії все одно залишаються досить вагомими. 10% нашого товарообігу припадає на Росію. Це можна списувати на інерцію через те, що ми залишаємося взаємозалежними за окремими компонентами, незважаючи на процеси імпортозаміщення, яке поступово відбувається. 

Є і другий момент – існує низка товарів, які можна віднести до статусу критичного імпорту, наприклад, постачання вугілля, зокрема, антрацитового, чи тих самих ТВЕЛів (тепловидільний елемент, - ред.) для атомних електростанцій. Це товари, без яких не може існувати економіка або які вкрай важко замінити. 

Кабмін розірвав програму економічної співпраці з Росією

Нагадаємо, раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що Україна сказала Росії останнє "прощавай".

Автор матеріалу: 
Ярослав Степанов
Теги: 
політика, дипломатія, розрив угоди
Вибір редакції, Політика
24.04.2018
Про те, як Пашинський нажився на українських військових
0
0
15:50 24.04.2018
При нынешнем положении дел речь будет идти об иске в Европейский суд по правам человека о неправомерном содержании под стражей по фальсифицированным обвинениям
0
0
15:36 24.04.2018
Конференція відбудеться о 10:00 за адресою м. Бориспіль - 1
0
0
15:35 24.04.2018
Центр реалізує проект корисних порад, які допомагають заощаджувати гроші й час
0
0
15:23 24.04.2018
Європолітики зробили важливу заяву з української регіону
0
0
14:03 24.04.2018