Різка реакція Європи на антиросійські санкції США пов'язана передусім з питанням енергетичного майбутнього ЄС, адже фінансові «ін'єкції» європейських компаній на російський «Північний потік -2» складають 4,75 млрд євро. Чому європейці в даній ситуації не задоволені позицією української влади, розбирався блогер Олексій Куракін.

Європа всерйоз стурбована питанням енергетичного майбутнього, оскільки в 2019 році закінчується термін дії договору про транзит російського газу через українську газотранспортну систему, вважає Куракін.

«Красномовно про це свідчать і обсяги фінансових «ін'єкцій» російський проект «Північний потік -2», де пряма участь в ньому європейських компаній становить половину оціночної вартості – 4,75 млрд євро. В Європі, дивлячись на дії українських «євро-казкарів», чітко розуміють – відновлення українсько-російського договору під великим питанням», — пояснив він.

Реакцію європейців на нові санкції США відносно РФ блогер вважає цілком прогнозованою, адже під обмеження (згідно ст. 232 закону) може потрапити будь-яка компанія «бере участь /сприяє будівництву російських експортних трубопроводів».

«Різкі висловлювання європейських політиків дисонансом звучать з ура-коментарями українських псевдореформаторів, але збігаються з позицією лідера «Українського вибору» Віктора Медведчука. Думки чиновників ЄС і Медведчука співзвучні: Вашингтон прагне витіснити Росію і зробити великі газові корпорації США домінуючими гравцями на ринку ЄС», — підкреслив Куракін.

Популярні новини зараз
Нові правила бронювання від мобілізації: що зміниться з 1 грудня Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Показати ще

Експерт підтримує позицію лідера «Українського вибору», який вважає, що «Україні в довгострокових планах США відводиться роль пішака – не стратегічного виробника або транзитера з найпотужнішою газотранспортною інфраструктурою, а рядового споживача».

«Так, це справжня війна за ринки збуту, яка постає перед нами у вигляді енергетичних «ходів» США, країн ЄС і Росії. І ця війна буде тривати цілком передбачувано: країни-суперники будуть і далі нарощувати інтенсивність боротьби за свою частку на енергетичному ринку», — прогнозує Куракін.