Різка реакція Європи на антиросійські санкції США пов'язана передусім з питанням енергетичного майбутнього ЄС, адже фінансові «ін'єкції» європейських компаній на російський «Північний потік -2» складають 4,75 млрд євро. Чому європейці в даній ситуації не задоволені позицією української влади, розбирався блогер Олексій Куракін.

Європа всерйоз стурбована питанням енергетичного майбутнього, оскільки в 2019 році закінчується термін дії договору про транзит російського газу через українську газотранспортну систему, вважає Куракін.

«Красномовно про це свідчать і обсяги фінансових «ін'єкцій» російський проект «Північний потік -2», де пряма участь в ньому європейських компаній становить половину оціночної вартості – 4,75 млрд євро. В Європі, дивлячись на дії українських «євро-казкарів», чітко розуміють – відновлення українсько-російського договору під великим питанням», — пояснив він.

Реакцію європейців на нові санкції США відносно РФ блогер вважає цілком прогнозованою, адже під обмеження (згідно ст. 232 закону) може потрапити будь-яка компанія «бере участь /сприяє будівництву російських експортних трубопроводів».

«Різкі висловлювання європейських політиків дисонансом звучать з ура-коментарями українських псевдореформаторів, але збігаються з позицією лідера «Українського вибору» Віктора Медведчука. Думки чиновників ЄС і Медведчука співзвучні: Вашингтон прагне витіснити Росію і зробити великі газові корпорації США домінуючими гравцями на ринку ЄС», — підкреслив Куракін.

Популярні новини зараз

Як виглядала Оля Полякова в 20 років: час пощадив співачку, архівні кадри

На 101 році життя помер політик, який мав вплив на президента РФ: "Ти не правий"

У лісі знайшли тіло блогерки, відомої своєю сімейною ідилією: у злочині зізнався чоловік

Тіна Кароль несподівано заговорила про заміжжя з олігархом: "Його статус"

Показати ще

Експерт підтримує позицію лідера «Українського вибору», який вважає, що «Україні в довгострокових планах США відводиться роль пішака – не стратегічного виробника або транзитера з найпотужнішою газотранспортною інфраструктурою, а рядового споживача».

«Так, це справжня війна за ринки збуту, яка постає перед нами у вигляді енергетичних «ходів» США, країн ЄС і Росії. І ця війна буде тривати цілком передбачувано: країни-суперники будуть і далі нарощувати інтенсивність боротьби за свою частку на енергетичному ринку», — прогнозує Куракін.