Названо три причини, через які кримські татари небезпечні для Кремля і радянського минулого Росії.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це в своєму блозі на "ЛІГА.net" розповів оглядач "Крим.Реалії" і ведучий телеканалу ICTV Павло Казарін.
Пострадянські цінності
Як зазначив він, з усіх політичних справ в Криму на кримських татар припадає половина, при тому, що їх частка в населенні півострова не перевищує однієї шостої
Після окупації кримські татари опинилися наодинці з Росією. Москва весь цей час проводить операцію з "примусу до лояльності". Однак, за словами журналіста, взаєморозуміння між імперією і кримськими татарами можливо лише на умовах капітуляції: питання лише в тому, чиєї.
Як зазначив Казарін, війна ведеться не лише між двома країнами, а й між цінностями: прорадянської етикою і пострадянською.
Крим і Донбас виявилися найбільш вразливими регіонами України, тому що на радянських часи припав "золотий вік" їх існування і ностальгія за радянським життям там неймовірно сильна. Однак кримські татари виявилися нерадянським жителями півострова: вони не можуть прийняти позицію держави, яка відправила їх народ у депортацію, навісивши клеймо "зрадника".
Кримські татари підтримували обидва Майдани. Але тепер вони змушені жити в державі, яка стрімко рухається в минуле, в якому 37 роки тому цьому народу не знайшлося місця.
Міф про ВВВ
"Крім того, історія кримських татар руйнує головну духовну скрепу сучасної Росії - міф про" Велику Вітчизняну ". Будь-які рефлексії на тему ВВВ в Росії неприпустимі: єдино можливе трактування тих подій - "боротьба абсолютного Добра з абсолютним Злом ", - звернув увагу оглядач.
При цьому депортація кримських татар руйнує це патріотичне рівняння. Тому що для Криму звільнення від нацистів не стало тріумфом Добра, а навпаки стало Злом.
Водночас, будь-яка прорадянська людина одразу скаже, що депортація кримських татар була логічним покаранням за колабораціонізм і що, каятися потрібно не перед кримськими татарами, а вони повинні це зробити.
При цьому у кримських татар величезний досвід боротьби за свої права. Почалося все у Центральній Азії, коли народився їх національний рух за повернення до Криму. Цей досвід став у нагоді в Криму, коли українська влада воліла загравати з прорадянським електоратом, віддаючи півострів на відкуп "регіоналам" і комуністам. У кримських татар був свій курултай (неофіційний етнічний парламент) і меджліс (неофіційний етнічний уряд), які, не маючи юридичного статусу, були тими гравцями, з яким інші змушені були рахуватися.
Останні ж три роки Москва займається тим, що намагається позбавити кримських татар їх суб'єктності: заборона меджлісу, вигнання політичних лідерів, обшуки. Для Москви будь-який позасистемний гравець - це загроза, з якою потрібно не домовлятися, а знищувати.
Міф про "споконвічно російською Крим"
Крім того, кримські татари для Росії - це головні руйнівники міфу про "споконвічний російський Крим". Адже російська історія півострова - це лише невеликий період в історії з 1783 по 1954 роки.
Як підкреслив Казарін, вся трагедія кримських татар саме в тому, що вони опинилися наодинці з Росією. Вони не можуть покинути Крим, оскільки у них немає батьківщини поза півостровом і сама ідея добровільної депортацію після п'ятдесяти років життя у вигнанні здається неприпустимою.
При цьому вони не мають можливості вести переговори з позиції сили - їх всього 15% від чисельності населення півострова і вони змушені чинити опір спробам Кремля себе асимілювати і розчинити.
Як писав раніше "Знай.ua", кримська татарка розповіла про жахи депортації.