10 вересня православна церква влаштовує святкування на честь знайдення мощей преподобного Іова Почаївського. Про історію життя святого та його головні здобутки – далі в нашій статті.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОбрітення мощей преподобного Іова Почаївського 10 вересня: історія життя святого
Преподобний Іов Почаївський народився в 16 столітті в Галичині в сім'ї благочестивих батьків і був названий у хрещенні Іоанном. У десятирічному віці хлопчик залишив батьківський дім і попросив ігумена Угорницького монастиря дозволити йому служити в обителі.
Своєю могутністю він завоював любов монастирського братства. Пізніше Іоанн прийняв чернечий постриг з ім'ям Іов і через рік був висвячений у сан священика.
Після численних духовних подвигів до преподобного почали приходити вельможі, які просили допомоги. Він став користуватися особливою довірою і покровительством відомого захисника православ'я на Волині князя і гетьмана Костянтина Острозького. Князь звернувся до ігумена з проханням відпустити преподобного Іова в його князівський Дубенський Хресний монастир. Ігумен погодився, і через деякий час преподобний Іов був поставлений на чолі Дубенської братії.
Так, преподобний Іов був ігуменом до 1649 року. Наступника собі він призначив майже в столітній вік. Проте, навіть не дивлячись на похилий вік, Іов і після цього брав участь у найважливіших справах обителі. 2 листопада 1651 року святий побачив послання згори, в якому була показана його смерть. Як свідчать церковні передання, святий ігумен мирно відійшов до Господа 9 листопада.
З відкритих джерел відомо, що преподобний Іов був похований біля тієї самої печери, де подвизався. Над його могилою часто бачили божественне сяйво. Через сім років після кончини святий Іов тричі явився уві сні митрополиту Київському Діонісію (Балабану) зі звісткою про те, що прийшов час відкривати його святі мощі. Нетлінні мощі преподобного Іова були перенесені в храм Живоначальної Трійці, де поруч із ними відбулося багато неординарних чудес.
Варто відзначити, що чудесні зцілення від мощей преподобного Іова спонукали Святійшого Синоду вдруге відкрити їх, що й було здійснено 10 вересня 1833 року.
