30 березня католики відзначають Велику (Страсну) п'ятницю, а православні віруючі вшановують пам'ять преподобного Алексія, чоловіка Божого.

Велика (Страсна) п'ятниця у католиків

Велика (Страсна) п'ятниця — єдиний день у році, коли в католицькій церкві не звершується Євхаристія. В цей день проходить богослужіння Хресної дороги, під час якого священик і парафіяни обходять 14 "стоянь", розміщених по периметру кожної католицької церкви латинського обряду.

Під час цих "стоянь" віруючі згадують, як Ісуса засуджували на смерть, як Він узяв хрест на свої плечі, як перший раз впав, як зустрів Діву Марію по дорозі на Голгофу, як Симон Киринейський допоміг Христу нести хрест, як свята Вероніка обтерла Йому обличчя, як Він упав вдруге, як утішав заплаканих жінок, впав у третій раз, як Його викрили, як прибили до хреста, як Він помер на хресті, як Його зняли з хреста і як поховали.

Популярні новини зараз
З 29 листопада Київстар закриває старі тарифи: чого чекати абонентам Пенсіонерам доплачуватимуть за вік: кому збільшать виплати автоматично В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
Показати ще

Увечері проходить особливе богослужіння Страстей Господніх. Під час нього з вівтаря бувають зняті покриви, свічки і хрест, не грають музичні інструменти і не дзвонять дзвони — в знак скорботи за Спасителем. Священик і диякон в одягах червоного кольору підходять до вівтаря, простягаються перед ним ниць або стають на коліна, і всі віруючі деякий час моляться в повній тиші. Потім священик, проголошує молитву Страсної п'ятниці.

Преподобний Олексій, чоловік Божий

Документальних історичних свідчень про життя преподобного Алексія не збереглося, його історія відома тільки по житію, яке багато століть було широко відоме і популярне як на Сході, так і на Заході. Найдавніший його текст був складений у другій половині V — на початку VI століть у Сирії на основі усного передання. А в IX столітті з'явилася його грецька версія.

Згідно житію, Олексій народився в знатній сім'ї римлян-християн. Коли син виріс, батьки вибрали йому наречену, але після заручин Алексій віддав дівчині обручку, сказавши: "Збережи це, і нехай буде між тобою і мною Господь, аж поки не відновить нас Своєю благодаттю", і покинув рідний дім.

Діставшись до Сирії, він із погоничами мулів дійшов до Едесси та 17 років там жив милостинею, проводячи весь час у молитві. За цей час він так змінився, що слуги, послані його батьками на розшуки зниклого сина, потрапивши до Едесси, подали йому милостиню, не пізнавши його.

Особливе значення в шанування святого Алексія грали духовні вірші. Ці твори (вивчено понад 70 варіантів) до початку XX століття користувалися в Росії, Білорусії та Україні особливою популярністю у співаків-професіоналів, лірників і сліпих співців, "калик перехожих".

Дивіться сюжет про подію