Як часто, перебуваючи в тому чи іншому місці, ви задавалися питанням "що я тут роблю"?

Сотні людей, отримавши конкретну освіту, потім все життя переходять з одного місця роботи на інше, оскільки:

  • а) не можуть влаштуватися за фахом;
  • б) не хочуть працювати за фахом (ось з цього моменту детальніше!).

Якщо у людей зникає бажання працювати за спеціальністю – значить, в якийсь момент вони зрозуміли, що ця професія не для них. Ми не будемо зачіпати матеріальну сторону питання: якщо б у виборі професії ми керувалися виключно грошовою зацікавленістю, не було б ніякого різноманіття спеціальностей. І ніхто б не мріяв стати лікарем, вчителем, пожежником і т. д. Про це пише news.online.ua.

Крок 1. Психологічні тести

Чим ближче до випускного, тим настирливіше встряє в голові у школяра думка, на яку спеціальність вступати. Деякі ще в дитинстві вирішили стати космонавтами і слідують за своєю мрією, свідомо обравши цю професію. Деякі хочуть піти по стопах батьків – всерйоз зайнятися медициною або юриспруденцією. А є й ті, хто не знає ще, в якій професії зможе реалізувати свій потенціал.

Популярні новини зараз
На ТЦК чекає колапс: терміни поставили в глухий кут Червень принесе не лише тепло, а й гроші: хто отримає нову пенсію Що насправді роблять контролери з вашими лічильниками: чого боятися, а чого не варто Тікали від мобілізації, а потім їли своїх мертвих дітей: українцям нагадали історіїї 100-річної давнини
Показати ще

Часто, саме психологічні тести можуть допомогти дитині визначитися з вибором. Зазвичай вони не розраховані на те, щоб називати конкретну професію (тести, що видають конкретну професію, є в соцмережах, але особисто я ставлюся до них скептично. До того ж, вони не охоплюють всього спектра спеціальностей!). Тести з профорієнтації виділяють область, в якій вам буде комфортно працювати.

Проходити тести можуть не тільки школярі. Ну, якщо ви розумієте про що я?..

Крок 2. Все не так!

Існують критичні та хронічні ознаки того, що пора змінити обстановку або (коротше – у відпустку!), або місце роботи/навчання.

Критичні ознаки – ви на дух не переносите роботу/факультет і своїх колег, а вони, в свою чергу, терпіти не можуть вас.

Хронічні ознаки – передумови, які при тривалому ігноруванні можуть згубно позначитися на вашому психічному здоров'ї.

До таких ознак можна віднести:

  • Щовечора, лягаючи спати, ви з жалем думаєте, що завтра – робочий день.
  • На роботу/в універ вирушаєте, як на каторгу.
  • Протягом робочого дня нудно, і ви знаходите для себе інші цікавіші заняття.
  • Ви відчуваєте антипатію до людей, з якими разом навчаєтеся/працюєте.
  • Починаєте паралельно і з великим завзяттям освоювати будь-яку іншу професію.
  • Не бачите перспектив у своїй діяльності.
  • Відчуваєте себе, як білка в колесі – прикладаєте всі зусилля, а цілі – не бачити!..
  • Ви взагалі не розумієте, чим займаєтеся!

Хоча останній пункт вже явно критична ситуація.

Крок 3. «Модель» ідеальної роботи

Якщо всі критичні і хронічні ознаки у вашій ситуації кричать одна іншого голосніше – біжіть з того місця, де перебуваєте!

Якщо ж ситуація не настільки сумна, то не поспішайте йти звідки-небудь раніше, ніж не вирішите, куди, власне, йти? Для вирішення цього питання візьміть аркуш А4 і намалюйте модель ідеальної роботи. Відобразіть три великих пересічних кола:

  • Перше коло – ваші НАВИЧКИ.

Відзначте всі області, в яких володієте навичками (нехай навіть це буде щось незначне!).

  • Друге коло – ІНТЕРЕСИ.

Ну, з заповненням цього кола у вас проблем точно не буде!

  • Третє коло – ОСОБИСТІСНІ ЯКОСТІ.

У цьому пункті необхідно вказати, що приносить вам задоволення в роботі, чого чекаєте від своєї роботи, яким повинен бути колектив, які відносини повинні складатися із начальником, із співробітниками.

Після завершення роботи проаналізуйте отриману схему: прикиньте, які елементи повинні бути присутнім у вашій роботі і в яких професіях вони є. Як знати, бути може, вам терміново потрібно перенавчатися?..

Як повідомляв раніше портал "Знай.uа", те, скільки українці відпочивають в рік говорить про те, що нашу країну назвати "бідної" не можна. Так висловився економіст Борис Кушнірук, - пише "Сьогодні".