На Русі цей день називали кількома іменами:
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися- Вітрогони;
- День Стрибога;
- Мирон.
Вітри, особливо величезні смерчі, завжди вселяли страх у людей і були чимось таємничим. А в цей час зазвичай якраз дули сильні вітри іноді навіть закручувалося в невеликі вихори. Предки говорили, що вітер - це дихання Боже, а значить він можебути сильним і тихим, жорстоким і добрим.
Історія свята
Мирон, згідно з легендою, був дуже добрим. Одного разу до нього в комору забралися злодії. Він тоді був ще просто хліборобом. Мирон не завадив злодіям, навпаки, допоміг підняти мішки з зерном не плечі. Ця доброта зворушила і присоромила злодіїв. Вони стали чесними людьми, повернули все вкрадене. Це було тільки його першим чудом. Коли добросердого Мирона обрали єпископом, і коли річка Тритон вийшла з берегів, місту загрожувала велика повінь. Але одним лише рухом жезла Мирон повернув річку в русло.
Традиції і обряди
У народі свято називали Вітрогони, вітри були дуже розгнузданими в цей день. Вітри не просто сильні, вони закручуються, збирають гілки, листя і пил. До приходу християнства цей день вважався Днем Стрибога, але з приходом віри стали вважати, що вітер - подих Бога.
Якщо вітер дув не в тому напрямку, як зазвичай, його називали противником. За цими вітрами в день Мирона дізнавалися яким буде січень і осінь. Якщо вітер дув тихо - осінь сонячна, якщо сильно - у вересні буде негода.
В цей день також люди похилого віку загадували різні загадки про вітер дітям: «Без рук, без ніг, по полю нишпорить, співає, та все свище, дерева ламає, до землі траву прихиляє».
Також люди виходили в ліс збирати ожину. Ягода була дуже соковитою, кисло-солодкою і дуже корисною. Знаючи про її властивості, її використовували як протизастудний і жарознижуючий засіб. З ягоди робили різні заготовки на зиму, пекли пироги і робили вино. А з листя заварювали чай.
