Під час розкопок у «німецькому Стоунхенджі» були знайдені людські переламані черепи та реберні кістки. Такі знахідки можуть свідчити про проведення давніх жертвоприношень.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це повідомляє видання Live Science.
Дослідники виявили кістки людей і тварин, посудини для пиття ітакам'яні млини, поховані в ямах, на місці розкопок біля села Пеммельте (Pömmelte), розташованого в Німеччині приблизно в 130 кілометрах на північний захід від Берліна. Людські останки датуються 2300 році до н.е.
"Останні хвилини життя жертв були жахливими: судячи з усього, вони були викинуті або виштовхнуті в яму. У одного підлітка руки зв'язані", - розповів вчений Державного управління по збереженню історичних пам'яток в Баден-Вюртемберзі Андре Спацьер. Дослідник також додав, що стародавній народ використовував пам'ятник як місце для проведення ритуалів.
"Німецький Стоунхендж" - доісторичний круговий пам'ятник, що був зведени з дерев'яних або кам'яних споруд. Він складається із кількох концентричних кіл, діаметр найбільшого становить 115 метрів. Як Стоунхендж, що знаходиться у Великобританії, німецький аналог враховує рух сонця, рівнодення та сонцестояння.
Нагадаємо, раніше хто мешкав в Стоунхенджі: вчені виявили цікаві подробиці.
Стоунхендж завжди привертав вчених своїми загадками і красою.
Зовсім недавно вчені з Брюссельського вільного університету провели аналіз залишків людей, які були поховані під Стоунхенджем, і встановили, що залишки належать людям, які жили в Західному Уельсі.
За повідомленням Science Alert, залишки людей перевозили їх родичі для того, щоб кремувати і захоронити їх біля пам'ятника.
Те, що Стоунхендж використовувався як місце для кремації, відомо дослідникам вже давно. Кістки щонайменше 58 осіб були знайдені в лунках Обрі, які утворюють зовнішнє коло пам'ятника, ще в 1919-1926 роках.
Як повідомляв портал "Знай.ua", стало відомо, що вчені з'ясували, звідки взявся Стоунхендж.
Також "Знай.ua" писав, про те, що вчені знайшли зв'язок між прибульцями і Стоунхенджем.
