У понеділок, 29 жовтня, за православним церковним календарем відзначається День пам'яті священномученика Лонгіна (за старим стилем - 16 жовтня). У народі це свято також називають Лонгін Сотник. На Київській Русі його вважали цілителем очей і хвороб, пов'язаних з ними.

Лонгін Сотник 29 жовтня: головні заборони та повір'я свята

Наші предки вірили, що у цей день ворота – це найнебезпечніше місце, оскільки біля них може бути нечиста сила. Згідно з народним повір'ям, Лонгін стоїть між добрим і злим світом, охороняє людей. Саме з цієї причини часто розміщували над воротами образ покровителя, вінчальну або стрітенську свічку. Оберегом також міг стати якийсь гострий або металевий предмет – наприклад зуби борони і коса. Могли також встромляти в щілини або садити в землю колючі рослини (глід, тернину, ожину, ялівець). В цей день не рекомендувалося залишати ворота відкритими.

29 жовтня святого Лонгіну молилися всі, у кого були які-небудь проблеми із зором. За звичаєм люди в цей день вмивалися холодною водою з колодязя або ключа. Особливо старалися вмити дітей, вважаючи, що це покращить їх зір. При цьому особливо віруючі християни для поліпшення гостроти зору примушували дітей дивитися на воду кілька годин поспіль. На Лонгіна заборонялося ходити брудним і не вмитим.

Популярні новини зараз

Головне за день вівторка, 21 січня: у Росії канонізували Путіна, а в Україні НЛО залетіло на пиво в Бердичів

Заробітчани масово тікають з Польщі, новий "друг" подав руку допомоги: що обіцяють українцям

"Я ревнувала!": Кароль вилаяла Балана просто на "Голос країни" через яскраву білявку

Жінки йтимуть на пенсію у 55: Зеленський вніс поправки до закону 4-х річної давності

Показати ще

В цей день наші предки намагалися вловити кожен промінчик осіннього сонечка. Сонячне світло на Лонгіна, згідно з повір'ями, володіло унікальними цілющими властивостями. У народі говорили, що «сонячне світло хоч і недовге, але цілюще, добре і дороге». На Київській Русі вірили в те, що сонце в цей день може вигнати з людей і речей всілякі хвороби.

На осінній морозець під сонячні промені наші предки виносили весь зимовий одяг, полотна льону, які передбачалося пустити в зиму на пошиття та постільну білизнц. Все це розвішувалось по плетнями, а дітям наказувалося стежити за тим, щоб раптово не пішов дощ та не намочив одяг.

У той же час літні люди, немічні і хворі намагалися вийти в цей день на прогулянку і порадіти останнім теплим дням. Сидіти вдома в цей свято - було не прийнято. Вважалося, що чим більше погрітися в променях сонечка, тим більше шансів пережити сувору зиму.