У неділю, 11 листопада, за народним календарем відзначається свято Аврамій Вівчар та Анастасія Овечниця (за старим стилем – 29 жовтня). Також у цей день православна церква вшановує преподобну мученицю Анастасію Римляниню і преподобного Аврамія пустельника. Святу Анастасію прозвали Овечницею, так як вважали її заступницею овець, а святого Аврамія – Вівчаром або покровителем пастухів.

Аврамій Вівчар та Анастасія Овечниця: головні заборони та обряди свята

В цей день влаштовувалося Вівчарне свято, на яке було прийнято співати, грати на ріжках і вітати отару з останнім днем випасу. Ще в цей день селяни розраховувалися з пастухами. Ображати пастухів і сперечатися з ними в цей день заборонялося. Більш того, їм дарували подарунки і пригощали смачними стравами. Так, господині приносили їм пироги зі свіжого борошна або яєчню.

Найголовнішим частуванням цього дня був овечий або козячий сир. Без нього святковий стіл вважався бідним. Готували і подавали сир до столу часто жінки, які в цей день святкували іменини. При цьому незаміжнім дівчатам брати участь у святкуванні було не можна.

Наші предки вірили, що угодниця Анастасія може врятувати беззахисних овечок від вовків і зберегти їх від різних хвороб. Вівчарі і пастухи регулярно молилися святій Анастасії і ставили на деревах у полі, де пасуться вівці, її святий образ.

Анастасія Римляниня

Крім того, з Аврамія селяни стригли овець, примовляючи: «Теплу кінець – час стригти овець». Ще існував обряд під час стрижки овець ножиці на ніч класти по клоку вовни – для Макоші. А в інших регіонах стрижка, навпаки, закінчувалася. Вважалося, що після цього дня вже не можна стригти.

Варто відзначити, що загадували дітям цікаві загадки про овець. Наприклад, такі: «По горах, по долах ходить шуба та каптан»; «Не пряде не тче, а людей одягає». Існували і приказки про овець: «Руном з вівці одягалися і батьки»; «Вівця не пам'ятає батька, а їй сіно про запас не йде: сита — кричить, голодна — кричить».