Право на захист: Яна Матвійчук ініціює спрощення процедури отримання зброї

Якщо коротко — це довідки, інстанції, черги, квитанції, ще раз довідки — і так по колу. Тож люди, які бажають отримати право на захист, мають обирати: проходити це пекло чи заплатити 200-500 доларів хабаря й отримати потрібні «корочки» без проблем. Та навіть це не вихід, бо громадянин України не має права на повноцінне носіння і застосування зброї у разі загрози. Проблему потрібно вирішувати вже зараз.

Підприємиця і координаторка всеукраїнського руху «Українцям зброю» Яна Матвійчук ініціює спрощення процедури отримання дозволу на зброю. В ідеалі — це можливість оформити його безпосередньо у магазині. Чому це потрібно зробити? Бо повномасштабна війна продемонструвала: навіть цивільні українці готові боротися з окупантом. Але з чим їм це робити? З лопатами та вилами?

Яна Матвійчук закликає підписати петицію та звернути увагу влади на цю проблему. Поставивши свій підпис, ви наближаєте здобуття свого права на зброю і, відповідно, на повноцінний самозахист. Настав час зруйнувати корупційні та бюрократичні схеми!

Навіщо українцям дозвіл на зброю?

Існує думка, що дозвіл на зброю у 2022 році для українців став найбільш актуальним, і навіть скептики та відверті пацифісти змінили свою думку. Проте маніпуляції на цю тему продовжуються: так, деякі політики досі лякають населення, що спрощення процедури купівлі зброї підвищить рівень злочинності. Звучать навіть такі недолугі аргументи: «Ви що, хочете, щоб людей прямо на вулицях розстрілювали?».

Проте авторів подібних маніпуляцій насправді не турбує безпека громадян. Вони бояться іншого: розширення громадянських прав та незалежності українців. Логіка проста, бо отримання дозволу на зброю — це:

• ефективна самооборона. Дістати зброю та не допустити злочин набагато краще, ніж чекати на поліцію 20-40 хвилин;

• профілактика злочинності. Це досвід країн, де зброя легальна, і її легко купити: якщо майже у кожного громадянина є «ствол», злочинці не ризикують нападати;

• захист від політичних дурощів та тиранії. Політики бояться зариватися, якщо у більшості громадян є особиста зброя;

• ефективна оборона від ворога. Ми переконалися б у цьому, якби діяв спрощений дозвіл на зброю у воєнний час. Чи змогли б окупанти так блискавично діяти па Півдні чи Сході, якщо по ним дійсно б стріляли з кожного вікна?

«Я була шокована, коли дізналася, що більшість українців виявилася беззахисною перед ворогом. Ба навіть представники тероборони Херсона, Мелітополя та інших міст не змогли вчасно отримати зброю та не мали власної. Я впевнена: це стало одним з чинників швидкої окупації», — впевнена Яна Матвійчук.

Закону немає: лише норми

Так і є: в Україні відсутній закон про зброю. А от потреба у ньому є, і велика. Це підтвердило опитування, яке провели у «Дії» в травні 2022 року. Майже 60% українців тоді підтримали ідею вільного володіння зброєю. Проти було трохи більше ніж 20%. Міністр оборони України Олексій Резніков теж висловив думку, що в Україні пора нарешті внормувати обіг зброї за допомогою відповідного закону, а не відомчих актів.

Варто сказати, що до повномасштабної війни законотворці намагалися зрушити це питання з мертвої точки: 23 лютого 2022 року навіть пройшло читання законопроєкту «Про обіг цивільної вогнепальної зброї». Проте його розкритикували, а нові зміни досі не внесли.

Та чи готові українці до володіння зброєю? Чи, може, «лідери думок» праві, і обіг «стволів» викличе масові правопорушення та безладну стрілянину? Це вдалося перевірити. У перші тижні повномасштабної війни представники МВС видали цивільним громадянам тисячі одиниць вогнепальної зброї (у тому числі автоматичної). І як вони її використовували? Охороняли об’єкти, стежили за правопорядком, стримували навалу окупантів. Тобто про масові правопорушення навіть не йшлося.

Спростити дозвіл на зброю в Україні ще й економічно вигідно. Не секрет, що частина громадян уникає складної легальної процедури оформлення та купує зброю для самозахисту на чорному ринку. За даними Нацполіції, у 2021 році вдалося вилучити 1200 одиниць вогнепальної зброї та 89 тисяч патронів. Уявіть, якби вони були куплені легально: скільки б податків отримала держава? І справа лише у спрощенні процедури!

Дозвіл на зброю 2022: особистий досвід отримання

Отже, чим регулюється процес отримання дозволу на зброю в Україні? Наказами МВС! До 2022 року це були накази №№622 та 379. Зараз і до завершення воєнного стану діє №170. Він дещо спрощує процедуру отримання зброї, але охоплює лише мисливську.

Загалом же для купівлі нарізної чи гладкоствольної зброї та набоїв треба звернутися до Нацполіції з заявою, медичною довідкою, копією посвідчення особи. Однієї заяви недостатньо: спочатку треба отримати дозвіл на придбання зброї, купити її, потримати в руках, віддати назад продавцеві та потюпати до поліції за новим дозволом — цього разу на зберігання та носіння.

Яна Матвійчук пройшла ці «кола пекла», принципово дотримуючись правил та не даючи жодного хабаря. Процес зайняв понад шість місяців. Ось її враження:

«У теорії все виглядає просто, однак в житті доводиться стикатися з колосальною бюрократією. Наприклад, треба приходити до територіального органу Державної служби України з питань регулювання ринку зброї та вибухових матеріалів виключно за місцем прописки. Ніхто не забороняє звертатися за місцем проживання, та на практиці тебе «відправлять», бо начебто територіальні органи не мають права обмінюватись базами даних між собою. Але є свідчення, що хабар, неначе чарівна паличка, розв’язує цю проблему, і бази починають працювати будь-де.

Сплатити державне мито для подачі заяви можна лише у вказаному банку, і виключно офлайн. А це означає одне — черги. Насправді ти:

• стоїш у черзі для подачі документів;

• отримуєш заявку і квитанції на оплату;

• стоїш у черзі до банку;

• заповнюєш заявку;

• стоїш у черзі, щоб подати її разом з чеком та іншими документами.

Але це ще не все: подати папери треба до 13.00, бо далі на дозвільний центр чіпляють замок. І звичайно, у вихідні він теж не працює. Але (як ви здогадалися) хабар і тут може вилікувати чиновників від лінощів та пришвидшити процеси.

Якщо вдалося подати документи, треба місяць чекати на «зеленку» — папірець, за яким можна купити зброю протягом трьох місяців. Якщо за цей час ви не встигли її придбати, процедуру треба повторити. Але й після купівлі теж на вас чекає дозвільний центр з новими «колами пекла» для отримання дозволу на зберігання».

Чи є вихід?

Розв’язання проблеми насправді «лежить на поверхні»: варто лише позбутися бюрократії та перейняти досвід США. Там кожен повнолітній громадянин може купити зброю за водійським посвідченням та оформити папери безпосередньо у магазині.

До чого тут «права», зрозуміло: щоб отримати їх, треба пройти психіатричну та наркологічну перевірку, надати до МВС особисті дані тощо. Тобто, зробити все те, що роблять для отримання зброї! Тоді навіщо повторювати ці процеси? Навіщо утримувати дозвільні центри на податки громадян, якщо кожен продавець з доступом до бази може внести необхідні дані та видати документ?

«Саме тому я ініціювала петицію до Президента та хочу максимально спростити процес отримання дозволу на зброю в Україні», — каже Яна Матвійчук. — «Закликаю небайдужих громадян підписати петицію й ліквідувати неефективну дозвільну систему, яку ми утримуємо за власні податки. Українці повинні мати можливість купувати зброю без штучних обмежень. Досить порушувати закон та позбавляти громадян цього права!»