Існують переконання щодо дитячого раціону, які давно застаріли, але досі популярні серед батьків. Пора розібратися, які з них не мають наукового підтвердження, пише дієтолог Ольга Дорош у своєму Інстаграмі.

Міф №1: "Не з’їв суп – значить, не поїв"

Суп - це не обов’язкова частина раціону, попри свою популярність. Дієтолог впевнена: якщо дитина не любить супи, це не привід для тривоги. Отримати повноцінне харчування можна і без борщу на обід.

"Ключове - не тип страви, а наявність необхідних нутрієнтів: білків, корисних жирів, вуглеводів, клітковини та мікроелементів. Форма подачі їжі (рідка чи тверда) не така важлива, як її склад", - зазначає Дорош.

За її словами, альтернативами супу, які забезпечують організм дитини клітковиною та вітамінами, можуть бути овочеве рагу, тушковані або запечені овочі, пюре з броколі, моркви чи цвітної капусти. Якщо вас турбує кількість рідини в раціоні - пропонуйте більше води, трав’яних чаїв або несолодких компотів.

Популярні новини зараз
Ціни ростуть, як на дріжджах: українці змушені переходити на найдешевші товари Пенсіонерам можуть додати до пенсії 2300 грн: за якої умови Пенсіонери витрачають тисячі гривень: пільги, про які мало хто знає Нові правила мобілізації, з ТЦК дозволять не контактувати: що готують чоловікам
Показати ще

Суп. Фото: скрін youtube
Суп. Фото: скрін youtube

Міф №2: "Молоко необхідно до 7 років і старше"

Спеціаліст вважає, що молоко - не єдиний спосіб поповнити запаси кальцію. Якщо дитина відмовляється від нього або не переносить лактозу, це не проблема. Головне - забезпечити різноманіття продуктів, багатих на кальцій.

Як зазначила лікарка, чудовими альтернативними джерелами кальцію є: відварена броколі, листова капуста кейл, мигдаль, біла квасоля та збагачений апельсиновий сік.

Молоко. Фото: скрін youtube
Молоко. Фото: скрін youtube

Міф №3: "Дитина має доїдати все до кінця"

Змушувати дитину доїдати порцію всупереч її відчуттю ситості - шкідлива звичка, яка може призвести до порушень харчової поведінки. Як зазначила дієтолог, приймання їжі - це не обов’язок, а спосіб турботи про себе.

"Важливо зберігати баланс: батьки визначають, що і коли подається на стіл, а дитина - вирішує, скільки вона хоче з’їсти. Примус доїдати призводить до того, що дитина перестає чути сигнали свого тіла", - підкреслила вона.

Крім того, якщо їжа асоціюється з "покаранням" або супроводжується погрозами, у дитини може сформуватися негативне ставлення до процесу харчування. Це загрожує не лише відразою до окремих продуктів, але й проблемами з харчовою поведінкою в майбутньому.