Кібербулінг під час дистанційного навчання став однією з найболючіших проблем для українських школярів у 2026 році.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОнлайн-цькування більше не обмежується уроками — воно заходить у дім дитини, а відповідальність за дії неповнолітніх несуть батьки.
Кібербулінг — це психологічний тиск у соцмережах, месенджерах, іграх або чатах — образи, погрози, приниження, поширення пліток чи приватних фото. Під час дистанційного навчання межа між школою і особистим простором зникає, а анонімність створює ілюзію безкарності. Педагогам складніше контролювати неофіційні чати, а постійний стрес і ізоляція лише підсилюють агресію.
Наслідки для дітей можуть бути серйозними. Фахівці говорять про порушення сну, тривожність, головні болі, падіння успішності та страх виходити на онлайн-уроки. У складних випадках з’являється соціальна замкнутість і навіть небезпечні для життя думки.
В Україні за кібербулінг передбачена адміністративна відповідальність. Якщо дитині немає 16 років, відповідати доведеться батькам або законним представникам. Суд може призначити штраф або громадські роботи. У 2026 році штрафи становлять від 850 до 3 400 гривень, залежно від тяжкості та повторюваності випадків. Додатково може застосовуватися відповідальність за неналежне виховання дитини.
Щоб довести факт онлайн-цькування, важливо зберегти докази — скриншоти повідомлень, історію чатів, електронні листи, аудіо чи відео з датами та іменами авторів. Саме ці матеріали стають основою для звернення до школи, поліції або кіберполіції.
Раніше ми повідомляли, булить дитину через одяг: українці захейтили вчительку, яка доводить школярів до сліз.
"Навчання стає каторгою": у мережі розгорілася дискусія через домашні завдання школярів - детальніше на Знай.ua.
Нагадаємо, вчителька розкритикувала змішане навчання: чому уроки перетворилися на хаос?