Як тільки на складах під Калинівкою пролунали перші вибухи, а державний неповороткий механізм лише почав запускати шестерінки, на виручку людям безвідкладно помчали волонтери.

Як прості люди допомагали жителям Калинівки та околиць пережити цю трагедію, подивився "Знай.ua".

Відгукнуться на чужу біду

"Як тільки ми почули вибухи і побачили заграву, зрозуміли, що потрібно бігти. Схопивши документи, в чому були - ми побігли в сусіднє село – Лаврівка", - так розповідають про перші години після вибухів жителі села Медведка.

Популярні новини зараз

Мама Дана Балана зізналася, що поборола підлу хворобу: "Після двох важких місяців"

На Львівщині газівники залишили пенсіонерку без тепла посеред лютої зими: "Все одно не заплатите"

Чоловік Тоні Матвієнко Арсен Мірзоян показав, як любить жирненьке: "Той, що худне"

Ані Лорак з оголеними грудьми показали в мережі, фанати не вірять очам: "Може скромніше?"

Показати ще

А вже там людей зустріли волонтери з Вінниці. Деякі з них пройшли Майдан і АТО, мають досвід вивезення людей, швидкої координації, їзди під "Градами" і вибухами, але більшість з тих, що відгукнулися - прості жителі Вінниці та сусідніх районів.

"Нам подзвонив кум, він сам родом із села Стрижавка, було десь уже за північ. Розповів - щось трапилося на складах. У нас є автомобіль, чоловік сказав, що це злочин - мати машину і не поїхати туди, не допомогти. Ми помчали. Перевезли дві сім'ї до Вінниці до ранку", - каже Тамара Гончар.

А наступного ранку люди вже списувалися в соціальних мережах, у спеціально створених групах, щоб координувати свої дії.

"Сальник. Потрібен автомобіль - евакуювати з погреба бабусю з онуком", "Школа. Потрібні одяг, їжа для евакуйованих", "Є машина, готовий виїхати. Мій телефон ...", "Всім, кому потрібно житло, телефонуйте ... ", - такими оголошеннями з ночі рясніли вінницькі сторінки.

Багато приватних кафе, барів, ресторанів та готельних комплексів відгукнулися відразу: безкоштовні обіди постраждалим, спорткомплекс - притулок безкоштовно, працюємо в режимі пункту допомоги: крів, їжа, теплі пледи.

Неймовірні люди

У Вінницькій школі №6 розмістили близько 120 чоловік в перший же день. В основному - люди похилого віку.

У перші ж години небайдужі люди почали приносити допомогу: одяг, пледи і ковдри, предмети гігієни, їжу.

"Скажіть, що ще потрібно привезти?" - запитували вінничани у муніципальної поліції, яка стежила в школі за порядком.

"Більше нічого не потрібно. Всього достатньо", - відповідали охоронці.

"Є і вареники, і шашлики, і балики. Тільки в рот нічого не лізе, весь час думаємо, як там наші будинки", - каже евакуйована жителька Медведки Світлана Слободянюк, яку також розмістили в школі №6.

Багатьох простих вінничан, які прийшли з допомогою до школи, відправляли до пункту збору біля центрального автовокзалу.

Прямо навпроти волонтери збирали допомогу. Потік бажаючих допомогти тягнувся до вечора. А волонтерські автомобілі оперативно розвозили допомогу туди, де вона була необхідна.

Робота в самому розпалі: тут, прямо на асфальті, допомогу сортують і завантажують в автомобілі.

- Хлопці, потрібно дві машини зараз відправити в будинок для людей похилого віку, там не вистачає продуктів...

- Хлопці, а хто поїхав до інтернатівських? Серьога поїхав? А, тоді добре...

- Друзі, щойно телефонували, просили теплі речі, там багатодітна сім'я, де теплі речі? Давайте, завантажуйте мені, ми відвеземо зараз...

- Я щойно повернулася, потрібно ще підвезти підгузків для дорослих. Зараз знову туди їдемо! - перегукуються між собою волонтери.

Старший групи Анатолій, який координує весь процес, із посмішкою говорить, що головних тут немає - тут всі головні й важливі.

"За майже чотири роки війни люди втомилися допомагати. Але коли трапилася така біда зовсім поруч - я навіть не очікував, що так масово народ відгукнеться. Прямо, як за часів Майдану - встала вся Вінниця та кинулася допомагати. Доходило до того, що приходили студенти, давали по 20 гривень, і бабусі-пенсіонерки підходили, вибачалися, що грошей немає, але приносили по кілька пачок панкреатину", - розповідає Анатолій.

Допомагали дійсно дуже багато, хто чим - хтось ліжко в квартирі виділив, хтось машиною їздив за евакуйованими, хтось вареників наліпив, пиріжків напік, а у когось було 20 гривень або пара пачок таблеток.

"Люди, ви неймовірні", - так пишуть вінничанам в соціальних мережах.

Допомога Мурчикам і Тузикам

Окрема категорія постраждалих - це тварини. Поки люди тікали з-під вибухів і намагалися врятуватися, про домашню худобу, собак на прив'язі, котів мало хто думав.

Волонтери Таїсія Левченко і Наталя Побережна займалися евакуацією тварин і допомогою їм з перших днів.

"Сьогодні колона з 6 машин з волонтерами, ветлікарями-добровольцями і журналістами поїхала в Калинівку, щоб забрати тяжкопоранених тварин і надати першу допомогу тим тваринам, які незначно постраждали", - пише на своїй сторінці Таїса Левченко.

У Вінниці для калинівських тварин відкрили два стаціонари ветклініки і три приміщення польових госпіталів. На лікування, їжу і реабілітацію волонтерам вдалося зібрати понад 63 тисячі гривень з усього світу - зараз збір припинений.

Ще раніше мертвих і вбитих тварин в зоні вибухів прибрали комунальники. А ось позиція місцевої влади: тварин немає і не було.

Обіцяти мастаки

Взагалі, позиція місцевої влади у багатьох викликає подив. Вибухи припинилися, люди повертаються додому, де їх зустрічають вибиті вікна і спалені будинки. Влада пообіцяла компенсацію, але ніхто не знає, як і що робити. Офіційних роз'яснень немає.

Один одному селяни передають тільки те, що вдалося дізнатися з непідтверджених джерел: не можна нічого чіпати, тому що комісія потім може не зарахувати пошкоджень, і людина не отримає компенсації; заява не дійсна без підпису поліції; потрібно брати кредити на відновлення житла, які держава потім допоможе погасити .

Фраза місцевої влади: "Все буде, потрібно тільки почекати" - вже довіри не викликає. Люди не знають, що робити і як жити восени в напівзруйнованих будинках без вікон.

У сільраді села Павлівка людям сказали приблизну процедуру: звернутися до сільради, написати заяву про відшкодування збитків, дочекатися акту комісії з підрахунку збитків, взяти в самій військовій частині довідку про те, що будинок постраждав у результаті НП, отримати довідку від місцевої влади про евакуацію. Найбільша сума компенсації, на яку можуть розраховувати селяни, 84 тисячі гривень. При відмові в компенсації - потрібно подавати в суд.

Селяни запевняють - щоб зібрати всі ці довідки, потрібно чимало часу, сил і грошей, а 80 тисяч гривень компенсації - це трохи більше 3 тисяч доларів. Особливо на цю суму не розгуляєшся і все не відновиш. До того ж, виплатити такі суми всім і відразу - фізично неможливо.

Так що настрій у багатьох похмурий.

"Радує тільки одне, хоч живі лишилися", - зітхає Олександр із Сальника.