29 серпня ми відзначатимемо величне свято – Спас Нерукотворний, відомий у народі, як Третій та Горіховий Спас. Насправді ж ці, більш поширені назви, як виявилося, не мають нічого спільного зі справжньою історією свята, пов’язаною із виникненням першої ікони Ісуса Христа. Знай.ua дізналися цікавих подробиць з історії цього свята та порад щодо його відзначання, згідно з канонами Православної Церкви.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Перша в історії ікона Христа – дотик обличчя на полотняній тканині
Відомі в народі назви "Третій Спас" та "Горіховий Спас" є неофіційними. Насправді ж, Свята Православна церква це свято називає Перенесення від Едеси до Константинополя нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Хреста.
"Яким чином відбулося перенесення і яка історія свята говориться нам чітко зі Священного Передання. Саме Образ цей був перенесений у 944 році. Коли Ісус Христос проповідував, був такий правитель Едеси на ім'я Авгар V Уккам, який мав дуже важку хворобу, що називалася проказою. Він чув, що існує такий Ісус Христос, який ходить і зціляє. І не бачачи Його, правитель все ж таки в Нього увірував і послав він свого ученика-живописця для того, щоби той написав ікону Ісуса Христа, адже він вірив, що зцілиться", – розповідає старший викладач кафедри богослів'я та філософії КПБА, кандидат богословських наук диякон Михайло Омельян.
Пішов ученик Ананія до Палестини, аби знайти Ісуса Христа і, коли натовп оточував Господа, він підійшов для того, щоб написати ікону. Але йому не вдавалося, бо народу було дуже багато. Ісус Христос, бачачи його серце, покликав його по імені і сказав, щоби він приніс полотно. Коли Ананія приніс убрус (рушник), Христос вмився і, як засвідчено у Священному Переданні, Образ Ісуса Христа залишився на полотні.
Таким чином, в Православній церкві з'явився дуже поширений нерукотворний Образ Господа нашого Ісуса Хреста. У такий спосіб ученик заніс цей Образ до правителя, який, завдяки цьому, зцілився від тяжкої хвороби.
"До того ж, Господь ще пообіцяв, що він пошле Свого ученика до правителя – це був апостол від 70 Фадей. Коли апостол прийшов до правителя, той вже майже вилікувався від прокази. Таким чином, Авгар, його сім'я і жителі міста увірували в Господа нашого Ісуса Хреста", – підкреслює диякон УПЦ КП Михайло Омельян.
Також цей нерукотворний Образ не один раз врятував Едесу від нашестя чужинців, допомагав їм і, коли місто Константинополь стало православним центром, то у 944 році за наказом імператора Костянтина нерукотворний Образ було перенесено в це місто.
Нерукотворний образ Ісуса Христа, відомий як Мандиліон з Едеси, став першою в історії іконою. Зберігається він у Папській захристії Сикстинської капелли у Ватикані.
Мета походу до храму - очищення душі
Відзначаючи це свято, дуже важливо знати та розуміти його справжню історію.
"Коли кожен із нас чує такі терміни, як "Третій Спас" чи "Горіховий", повинен пам’ятати справжню історію свята, а не те зовнішнє, що ми бачимо. Воно з іншого боку підміняє поняття, підміняє справжню історію. Тому що дуже багато людей ідуть в храм не заради того, щоб очиститися від гріхів, покаятися, стати добрішим, змінитися, а йде для того, щоб посвятити горіх, наприклад", – каже старший викладач кафедри богослів'я та філософії КПБА, кандидат богословських наук диякон Михайло Омельян.
Тож дуже важливо знати, чому навчає історія свята. Сьогоднішнє суспільство повинно пам’ятати, що Господь залишив і дав нам можливість мати багато Образів, за допомогою яких Ісус Христос дає чудесні зцілення для кожної людини, яка вірить в нього. Тому, коли виникає якась біда, якесь горе, потрібно з вірою просити у Господа, щоби зцілитися від нього.
