Жовтуваті плями або бляшки на повіках, які більшість людей вважає суто естетичною вадою, можуть виявитися першим «SOS-сигналом» судинної системи. Дослідники Стенфордського університету довели: ці утворення попереджають про ризик інфаркту та інсульту задовго до того, як проблему покаже аналіз крові.
Що таке ксантелазми і чому вони небезпечні
У медицині жовтуваті бляшки на повіках називають ксантелазмами. Вони виникають через накопичення холестерину та жирових відкладень усередині імунних клітин — макрофагів. Досі їх вважали лише косметичним дефектом, з яким звертаються до дерматолога чи косметолога.
Однак команда офтальмолога Негін Яварі зі Стенфорда показала: механізм утворення цих плям ідентичний розвитку атеросклерозу в артеріях. Тканини повік першими сигналізують про системні порушення в судинах. Про результати роботи розповіли Science Alert та українське видання «На пенсии».
Результати десятирічного дослідження
Медики порівняли дані 17 925 пацієнтів із ксантелазмами та такої самої кількості людей із контрольної групи — із віковою далекозорістю, але без жирових плям. Спостереження тривали 10 років, і найтривожніші цифри проявилися вже в перші 12 місяців після виявлення утворень.
- Інфаркт міокарда стався у 1% пацієнтів із ксантелазмами проти 0,35% у контрольній групі — ризик вищий майже втричі.
- Інсульт перенесли 0,95% людей із бляшками проти 0,3% без них.
- Транзиторну ішемічну атаку (мікроінсульт) зафіксували у 0,6% проти 0,19%.
Головне відкриття в тому, що високий ризик зберігався навіть у пацієнтів, чий стандартний аналіз крові показував норму холестерину. Тобто ксантелазма — самостійний і незалежний провісник інфаркту чи інсульту.
Що робити, якщо виявили жовті бляшки
Більшість людей із ксантелазмами лише видаляють їх у косметологічних кабінетах. Але лікарі наголошують: це маскування симптому, а не усунення загрози для життя. Якщо помітили жовтуваті утворення на повіках, варто:
- записатися на консультацію до сімейного лікаря або кардіолога;
- здати розширену ліпідограму, щоб перевірити різні фракції холестерину;
- зробити УЗД судин шиї для оцінки стану артерій;
- щодня контролювати артеріальний тиск і скоригувати спосіб життя.
Вчасно розпочата профілактика — корекція раціону, медикаментозна терапія чи препарати для захисту судин — дає змогу запобігти критичним станам ще до їх виникнення.
