Ініціативні групи – знак якості та прозорості всіх процедур.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗ початком української незалежності від 1991 року в нас був кардинально змінений державний устрій. Тепер ми - цивілізована демократична держава. Але, здається, колишні чекісти та комсомольці так не вважають. Адже навіть зараз, через 25 років, ми бачимо як невеличка група людей "зверху" показує нам, що вирішують все саме вони. Вирішують усе чиновники, але ніяк не суспільство. Ця огидна тенденція продовжує поширюватися на просторі нашої України.
Навіщо нам потрібно розуміти всі державні процеси та брати безпосередню участь у житті країни? Майже на всьому можна заробити, вкрасти гроші, а якщо цього ніхто не побачить (навіть якщо й побачить – нічого не зрозуміє), то за це не буде ніякого покарання. Щоб одна людина могла спокійно грабувати державний бюджет, який складається з грошей звичайних українців, їй потрібно себе захистити від небажаних очей. Для цього така людина намагається поставити навколо себе "друзів" - так само корумпованих – та всі процеси пов'язані з грошима максимально приховати від очей громади. Таким чином ми отримуємо повністю непрацездатну систему з небажаних людей, що працюють на користь лише собі, а громада не тільки сплачує податки "даремно", так ще й навіть не знає, що саме ці люди вирішують за них.
Маємо дуже гарний приклад, який трапився нещодавно. Після повалення пам'ятника Леніну на Бессарабській площі Києва, там залишився пустий постамент, на який за два з половиною роки так нічого на заміну не встановили. На початку літа таки з'явилася там перша споруда, але вона не викликала ніякого розуміння в киян – металева драбина з будівельних лісів ніяк не відображає культурну потребу українців. З початку війни кожен день вмирають кращі українські сини, рівень життя впав у декілька разів, людям треба давати символи, що зміцнюють дух, а не ставити атракціони в центрі столиці. Але невже цього ніхто не розуміє? Мабуть, все ж таки, розуміють, але навмисно роблять навпаки. Драбина – є витвором сучасного мистецтва, на який західні фонди та інвестори можуть давати непогані гранти. А як нещодавно стало відомо – ця драбина була тимчасовою, потім будуть інші "інсталяції", на які так само можна отримати гроші. І, нажаль, це цілком легально. Група людей використовує місце для постійного потоку грошей, а патріоти багато років боролися за те, щоб Леніна там не було. Напевно, коли вони його повалювали, то сподівалися побачити якусь гідну заміну. Ініціативна група щодо встановлення пам'ятника героям-захисникам України саме це питання й підняла, на що члени культурної комісії Києва одразу відреагували своїми недоречними зауваженнями про "погану енергетику" (вражають езотеричні знання членів комісії) цього місця для такого гарного пам'ятника й тим, що такі питання мають вирішувати не кияни, а "спеціалісти". Спеціалісти мають встановлювати радіотелескопи, а не пам'ятники. Така риторика з їхніх вуст зрозуміла, бо чим менше людей зацікавиться цим питанням, тим меншим буде скандал. А саме скандалу так бояться корупціонери. У їхніх інтересах зробити все закрито, в кулуарах, а вже потім поставити громадян перед фактом.
На цьому прикладі, можна показати те, що ініціативні групи мають безпосередню можливість освітлювати такі процеси. Така група попереджає міську раду про свою ініціативу, починає збір підписів у свою підтримку серед жителів міста, щоб побачити – треба це людям, чи ні, а потім із цим "народним словом" знов іде до міської ради, щоб отримати дозвіл та допомогу від держави на реалізацію своєї ініціативи. Усі ці кроки група поширює через інтернет, ЗМІ та вулицю. І, якщо влада відмовляє та не має гідних аргументів, громада, яка вже в курсі подій, може потребувати свого. А якщо громаді не освітлено ситуацію, якщо громада не розуміє, як проходить вся процедура встановлення пам'ятника, не знає навіть що за пам'ятник там можна спорудити, якщо це питання вирішує маловідома комісія в кулуарах – ми не отримаємо ані пам'ятника, ані адекватної альтернативи в той час, як члени комісії зможуть нарешті купити новісінькі автомобілі. Інсталяції на місці пам'ятника Леніну дуже зручні тим, що сучасне мистецтво дуже важко оцінити. Таку драбину можна продати за ціною риштування, а можна надати їй дуже концептуального значення й поставити цінник навіть у мільйон. Тільки б покупець знайшовся. І ніхто не згадує про те, що це кожен день бачать звичайні кияни, навіть не підозрюючи, що на такій простій справі хтось заробляє великі гроші.
Ініціативні групи мають можливість самостійно освітлювати для громади дуже багато державних процесів, брати їх під громадський контроль та контролювати якість виконання.
Чим більше людей побачить на прикладі ініціативної групи щодо встановлення пам'ятника героям-захисникам України – як можна відстоювати свої права, тим менше буде можливості в корупціонерів руйнувати нашу Державу.
