До Кримінального кодексу України будуть включені норми про кримінальні проступки, що призведе до суттєвого зменшення кількості засуджених осіб та осіб, які будуть позбавлятися волі.

Відповідний законопроект (№ 2897) рекомендує прийняти за основу Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, пише "ЮрЛіга".

Як повідомляє видання, мета таких змін - гуманізація кримінальної відповідальності.

Зокрема, ряд діянь, які зараз визнаються адміністративними правопорушеннями, отримають статус кримінальних проступків (порушення порядку ведення передвиборної агітації, порушення митних правил та ін.).

У категорію кримінальних проступків пропонується перевести деякі злочини невеликої тяжкості (умисне легке тілесне ушкодження, незаконне розголошення лікарської таємниці і т.п.).

Популярні новини зараз
Мінімальні пенсії з 1 липня: чи збільшать виплати пенсіонерам Відстежує геолокації та збирає дані: у мережі розкрили нюанси програми "Резерв+" ТЦК вже готують списки: хто з чоловіків у липні може опинитися у розшуку Пенсіонерам докинуть 1000 грн до пенсії: кому доплачуватимуть щомісяця
Показати ще

Важливим аспектом є виключення будь-яких згадок про "суспільну небезпеку" правопорушення - як малозрозумілу наукову абстракцію, яка за десятиліття свого існування в радянському і пострадянському просторі не довела свого практичного значення.

Серед завдань законопроекту - припинення неправомірного використання результатів адмінсудочинства при розслідуванні кримінальних справ.

Відмічається, що зараз у виробництві з адмінпорушень дозволено застосовувати велику кількість заходів (затримання особи, особистий огляд і огляд речей, вилучення речей і документів тощо) без належного - як правило, будь-якого - судового контролю.

Як зазначає видання, введення кримінальних проступків істотно скоротить обсяг таких заходів в адмінвиробництві.

Ще одна мета нововведень - забезпечення судового захисту прав особи у справах про кримінальне обвинувачення (щодо конфіскації майна, виправних робіт, короткострокового арешту і т.п.) на підставі вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У разі прийняття даного законопроекту, жоден інший державний орган, крім суду, не зможе приймати рішення про застосування до особи зазначених покарань.