Андрій Юрійович Іллєнко: досьє, біографія, кар'єра, компромат, фото, відео

1. Біографія 2. Сім'я 3. Освіта 4. Кар'єра і бізнес 5. Компромат і чутки 6. Фото 7. Відео 8. Посилання

Біографія

Андрій Юрійович Іллєнко родом з Києва. Відомий як народний депутат Верховної Ради України сьомого і восьмого скликань. Є членом політичної ради та головою київської міської організації ВО "Свобода".

Сім'я

Батьки Андрія Іллєнка відомі особистості. Батько – Юрій Іллєнко, кінорежисер. Мати – Людмила Єфименко, актриса.

У Андрія є старший брат Пилип, який також є членом партії "Свобода". Основний вид діяльності Пилипа – продюсування, знімання в кіно.

Андрій Іллєнко одружений (дружина Анастасія Віталіївна Свердел).

Освіта

У 1994 році вступив в київську гімназію №48, де провчився десять років.

У 2009 році отримав диплом в КНУ ім. Т. Шевченка, навчаючись на філософському факультеті (спеціальність "Політологія").

У тому ж році вступив на аспірантуру (кафедра політичних наук).

Кар'єра і бізнес

Відразу після закінчення гімназії вступив у Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Але оскільки на той час ще не був повнолітнім, офіційно став членом партії тільки через рік.

З 2006 року і впродовж чотирьох років перебував на посаді заступника голови Київської міської організації ВО "Свобода".

У 2008 році балотувався до київської міської ради від "Свободи" під п'ятим номером (партія набрала 2,08% голосів).

Під час передвиборчої кампанії напередодні президентських виборів 2010 року в одному зі столичних виборчих округів представляв інтереси Олега Тягнибока, який балотувався у Президенти України. У той час керував загальнонаціональною акцією проти нелегальної міграції. Загалом провів понад 20 відкритих зборів по всій Україні проти можливості працювати нелегальним мігрантам. Наймасштабніші націоналістичні кампанії за весь час незалежності України проводилися на південному сході країни.

На виборах до київської облради у 2010 році був обраний депутатом.

Восени 2010 року став головою Київської міської організації ВО "Свобода".

Через два роки балотувався до Верховної Ради по мажоритарному 215 округу (Київ) і в підсумку став народним депутатом сьомого скликання.

У 2014 році робив спроби стати Київським міським головою від партії "Свобода", але його підтримали 3,1% киян, що забезпечило йому 6 місце на виборах.

На дострокових парламентських виборах балотувався як мажоритарник по 215 округу і став народним депутатом восьмого скликання (його підтримали майже 40% виборців).

Восени 2018 року потрапив під російські санкції разом з ще 321 громадянином України.

Ідеологічна позиція

Дотримується позиції "соціального націоналіста", просуваючи поняття українського націоналізму як революційне подання, щоб досягти соціально-національної справедливості та зробити так, щоб Україна перетворилася у націоналістичну державу.

Висловлювання та виступи Іллєнко більшою мірою несуть тлумачення націоналізму з політичною підосновою, межами якої повинні бути не тільки культура і законодавство, а і в цілому вся соціальна система, яка повинна ґрунтуватися на вищих націоналістичних ідеях.

Поняття "нація" зароджується "в крові" і зміцнюється на основі соціально-політичного виховання. Ідеологія Іллєнко передбачає обов'язкове знищення великого транснаціонального капіталу, що, на його думку, є ключовим джерелом глобалізації та денаціоналізації. Крім того, в цілях соціал-націоналіста стоїть створення соціально справедливого суспільства, яке є невіддільною складовою нації.

Іллєнко просуває погляди однодумців XX століття – українських громадських діячів та ідеологів націоналізму, таких як Ярослав Стецько, Дмитро Донцов, Микола Міхновський, Микола Циборский. При цьому лібералізм і консерватизм, як вважає Іллєнко, не повинні мати нічого спільного з українським націоналізмом.

Андрій Іллєнко належить до групи сучасних націоналістичних ідеологів і публіцистів, яких нині називають соціал-націоналістами чи націонал-революціонери.

Компромат і чутки

Зв'язки

Андрій Іллєнко перебуває в близьких відносинах з депутатом Київської міської ради восьмого скликання Петром Кузиком. Який також є першим заступником голови постійної комісії з питань бюджетної політики, а в минулому – ексголова Деснянської районної державної адміністрації. Кузик у 2012-14 роках був призначений помічником народного депутата Іллєнко у парламенті сьомого скликання.

Напад на Андрія Іллєнка

У 2014 році Андрій Іллєнко зі своїм адвокатом "свободівцем" Сидором Кізіним січневого вечора відвідували у Києві одне з відділень міліції Шевченківського району. Незабаром після виходу з відділення близько десяти невідомих напали на Іллєнко та Кізіна. Побиття було настільки нещадним, що потерпілі ледве врятувалися від смерті, чому завадили випадкові перехожі.

Андрій Іллєнко отримав перелом щелепи та струс мозку, а Кізіну сильно розбили обличчя (була порвана права щока). Пізніше під відділенням зібралося кілька сотень громадян, аби підтримати свободівців.

Побиття в.о. президента Першого каналу

Навесні 2014 року Андрій Іллєнко фігурував у великому скандалі. Ільєнко і ще три члени партії "Свобода" прийшли з візитом до в.о. президента Першого національного телеканалу України Олександра Пантелеймонова. Свободівці з застосуванням фізичної сили змусили його написати заяву за власним бажанням. Крім того, від початку до кінця націоналісти знімали все на камеру, транслюючи в Ютуб. Причина таких нетактовних дій – дозвіл на трансляцію на Першому каналі урочистого заходу, коли документально підтвердилося приєднання Криму до Росії.

Громадськість не схвалила дії представників "Свободи", наслідком чого стали протести, організовані на наступний день під Генпрокуратурою. На акцію прийшли журналісти та громадські діячі з вимогою відкрити кримінальну справу і покарати бунтівників.

Як результат, в Генпрокуратурі було заведено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 КК України про умисне перешкоджання легальної журналістської діяльності та ч. 2 ст. 296 про хуліганство, скоєне групою фізосіб. Підсумок розслідування так і невідомий.

Андрій Іллєнко як справжній "свободівець" активно бере участь у різних акціях, ініційованих партією. Підсумок цих акцій у більшості випадків супроводжується скандалами й бійками.

Декларація

Андрій Іллєнко зазначив у декларації за 2015 рік, що річна зарплата депутата становила 80,6 тис. грн. Людмила Пилипівна Єфименко – мати нардепа – як член сім'ї також була згадана в декларації, судячи з якої її заробітна плата становила 31,5 тис. грн. На рахунку в банку нардеп зберігав майже 25 тис. грн.

Серед нерухомості Андрія Іллєнка вказана лише квартира площею 147 кв. м, і то йому належать тільки 20% житлоплощі. А ось на Людмилу Пилипівну записані: