Кримська новобудівна експедиція Інституту археології РАН при розкопках в районі будівництва автотраси "Таврида" поблизу Севастополя виявила незайманий пізньоскіфський могильник II-IV століть нашої ери. Про це повідомили в прес-службі інституту.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
"Знайдені під час розкопок артефакти дозволять відновити історію Криму римського періоду і відтворити картину життя пізніх скіфів в цей часовий відрізок, їх культуру, традиції і обрядовість", - передають археологи.
В ході розкопок, за словами дослідників, виявлено і вивчено понад 100 поховань, зібрано понад 1,3 тис. Знахідок.
Відзначається, що в античних письмових джерелах дуже мало інформації про минуле Криму, і його історія в період пізньої античності сповнена загадок і пропусків. Тому особливого значення набувають дані археологічних розкопок.
"Історія пізніх скіфів цікава не тільки сама по собі, а й тим, що вона показує, як антична культура впливала на варварів, і як вони впливали на неї. Не всі деталі цих процесів ще зрозумілі, і пролити на них світло можуть тільки масштабні і детальні розкопки ", - наводяться в повідомленні слова керівника експедиції, доктора історичних наук Сергія Внукова.
Ранні поховання некрополя, за словами Внукова, датуються кінцем II - першою половиною III століття нашої ери. Більшість з них представляють собою подбойних могили, які складаються з вертикального вхідного "колодязя" і ніші - похоронної камери, влаштованої в одній зі стінок. Похованих укладали на спині, у голови зазвичай поміщали посуд, скляні судини, ножі та їжу, яку клали покійним "в далеку дорогу". Потім вхід в камеру закладали камінням.
Жіночі поховання, зазначає вчений, відрізнялися від чоловічих набором предметів. Якщо в жіночих похованнях більше прикрас: намиста, браслетів, сережок, часто знаходять скляні флакони, пряслиця від веретен, і немає зброї, то в чоловічих похованнях немає сережок і кілець (тільки іноді зустрічаються великі персні і поодинокі великі намиста), зате може бути зброя і кінська узда.
Так, в одному з поховань археологи виявили біля голови покійної глечик, скляний бальзамарії (флакон для пахощів), амфору, ніж, на грудях - намисто зі скляних, гагатових, бурштинових намистин, а під ключицею - три золотих лаврових листки (ймовірно, від грецького золотого похоронного вінка).
Також в похованні були знайдені скляний бісер, яким колись був розшитий одяг, дві застібки-фібули і дві пряжки, скляна кружка, а поруч - кільця і пряжки від ременя.
Серед інших знахідок в ранніх похованнях особливо виділяються перстень з вирізаною вставкою-печаткою з сердоліку і золота пронізь з підвіскою каплевидної форми і Сердолікової вставкою, окантованої зерню. Найближчі аналоги їй були знайдені в некрополі Херсонеса.
Як з'ясувалося під час розкопок, некрополь поступово розширювався на південь і схід. Більшість могил другої половини III і IV століття нашої ери також були подбойні, але з'явилися й інші похоронні конструкції: грунтові могили з заплечиками - уступами, на які спиралися кам'яні плити перекриття.
У пізніх чоловічих похованнях знайдено зброю: мечі, кинджали, в одній з могил було знайдено бойову сокиру.
Після рішення про будівництво швидкісної траси "Таврида", яка з'єднає до 2019 року Керч з Севастополем, тут почалися археологічні розкопки. Археологи отримали унікальну можливість провести широкомасштабні дослідження в різних регіонах Криму. Розкопки, що почалися навесні 2017 року, стали найбільшими в археологічній історії Криму: вчені з основних археологічних центрів країни обстежили майже 300-кілометрову ділянку майбутньої траси, що перетинає півострів зі сходу на захід і виявили більш ніж 90 пам'яток історії, що йде в минуле до 80 тис. років - від епохи мезоліту до XIX століття.
Зараз вчені завершують розкопки на південно-східному ділянці і продовжують дослідження на північно-західному, де можуть перебувати більш ранні поховання. Після закінчення робіт ділянку буде здано будівельникам, а матеріали розкопок передані в Херсонеський музей-заповідник в Севастополь.
Як повідомляв портал "Знай.uа", археологи з Сегедського університету під час досліджень середньовічного цвинтаря на схід від Кечкемета в Угорщині виявили крихітну муміфіковану руку дитини, яка загадковим чином позеленіла.
