26 серпня 1910 року в македонському місті Скоп'є народилася засновниця Ордена милосердя, Нобелівський лауреат, румунка Аньез Гонджа Бояджіу, відома всьому світу під ім'ям Мати Тереза.

Тереза ​​Калькуттська стала всесвітньо відомою завдяки своїм добрим справам і безкорисливому відношенню до світу.

Ми зібрали факти про жінку, зараховану до лику блаженних.

Днем свого народження сама Мати Тереза ​​вважала 27 серпня, оскільки саме в цю дату вона охрестилася.

Популярні новини зараз
Комунальники масово подають до суду на неплатників: яка заборгованість вважається критичною Перерахунок пенсій з 1 травня: чого чекати стареньким Зобов'язали передати списки: ТЦК посилює "полювання" на ухилянтів Дніпровська дівчина-хатико повернулася, але тепер вона нападає на людей
Показати ще

У одного журналіста, котрий спостерігав щоденну метушню матері Терези і сестер її ордену Милосердя з прокаженими, хворими і вмираючими, вирвалося: "Я б не зробив цього і за мільйон доларів".

"За мільйон і я б не зробила, - відповіла мати Тереза, - тільки безкоштовно! З любові до Христа!"

Притулки, лікарні, лепрозорії були потім, але на початку свого шляху вона страждала від самотності, і деякий час їй доводилося лягати спати голодною. Але вже через три роки, в 1949 році, як і належить для великих починань, до неї приєдналися 12 послідовниць, в основному колишні учениці, а в 1950 році орден Милосердя був визнаний Римом.

У покинутому будинку серед купи сміття вона заснувала школу для нікому не потрібних дітей - немовлят із сміттєвих ящиків, маленьких інвалідів і сиріт, що поклало початок системі дитячих притулків ордена Милосердя. Однак її діяльність не обмежилась вуличними дітьми та організацією шкіл. Вона взяла на себе місію допомагати вмираючим.

Перша жінка, підібрана Матір'ю Терезою прямо на залитій помиями мостовій, була обгризана щурами та мурашками, але ще жива. Жодна лікарня не хотіла її приймати, однак мати Тереза ​​не відступила і заявила, що не покине бідолашну, поки та не помре.

У Калькутті прямо на вулицях помирають сотні бідняків, і звістка про блаженну черницю, яка підбирає помираючих та бездомних, досягла міської влади. Муніципалітет виділив їй порожній храм, присвячений індійській богині Калі, і в величезному приміщенні, де колись містилася жертовня для худоби, розмістили помираючих бідняків. Так виник "Будинок для вмираючих", де приреченого на смерть бідняка оточували любов'ю і турботою, щоб він міг дожити свої дні гідно.

Полем її діяльності були гарячі точки планети: Північна Ірландія, Південна Африка, Ліван і т.д. У 1982 році під час облоги Бейрута мати Тереза ​​переконала армію ізраїльтян і палестинських партизанів припинити перестрілку, щоб дати їй час вивезти 37 дітей, закритих у фронтовому госпіталі.

Те, що починалося як орден з 12 осіб, зараз налічує 300000 співробітників, які працюють в вісімдесяти країнах світу, керуючи там дитячими будинками, клініками для лікування СНІДу, лепрозоріями.

У 1979 році матері Терезі була присуджена Нобелівська премія і, приймаючи цю нагороду в ім'я "небажаних, некоханих і не приголублених", вона була одягнена в ту ж сарі, яка була на ній в день заснування ордена. A кошти, які повинні були бути витрачені на банкет, вона попросила передати "моїм людям".

Не любила журналістів і не давала інтерв'ю. Мати Тереза ​​не любила розпитувань. Існує історія про репортера, який спеціально приїхав до Калькутти (Індія), щоб взяти інтерв'ю у Терези. Він був здивований реакцією Терези на прохання дати відповіді: "Інтерв'ю зі мною? Розмовляйте краще c Ним", - сказала жінка. Кажуть, що на наступний день він вже займався обмиванням хворих і більше не згадував про інтерв'ю.

Коли перед смертю матері Терези запитали, чи були у неї вихідні або свята, вона відповіла: "Так! У мене кожен день свято!"

Нагадаємо, як Ганна Аслан намагалася зцілити людство.

Як повідомляв портал "Знай.uа", крім краси і побожності, леді Годіва володіла і підвищеним почуттям справедливості. Історія графині, яка оголилася заради загального блага.

Також "Знай.uа" писав, що зробила велика Коко Шанель для світу моди.