Про це пише Май.юа
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяУкраїнська політична традиція – домовлятися. Домовлятися з олігархами, домовлятися з корупціонерами і зрадниками, домовлятися хоч з чортом лисим. Домовлятися не в інтересах людей і народу, а переслідуючи власні корисливі цілі – збагачення та збереження влади. При Кравчуку Україна домовилася про відмову від ядерної зброї, при Кучмі – в Україні стало популярним домовлятися з олігархами, при Януковичі Україна домовлялася стати васалом Росії, при Порошенкові – Україна стала дійною коровою для корупціонерів та проросійських сил.
Попередній президент, як ніхто інший, вмів домовлятися. На всіх керівних посадах були свої люди, які контролювали буквально кожну сферу управління державою, поки на каналах експрезидента набивали собі рейтинги й готували плацдарм для вторгнення Росії в Україну проросійські сили з крила «ОПЗЖ». Плівки Порошенко-Медведчука, офшорні оборудки, ботоферми, «торгівля на крові», Свинарчуки та мальдівські турне. Це лише незначна частина гучних скандалів під час президентства Порошенка. Головною проблемою залишається те, що одиниці з корупціонерів-зрадників отримали вироки чи знаходяться під слідством. А, як відомо, непокаране зло завжди повертається. Сильнішим.
Гучною новиною стала нещодавня підозра НАБУ колишньому народному депутату від БПП Олександру Грановському за організацію корупційної схеми на Одеському припортовому заводі. Ексдиректор НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю виданню «Українська правда» називав Грановського «куратором президента в судах та прокуратурі».
Новини про початок кримінального переслідування попередників не можуть не радувати українських громадян, які так прагнуть справедливості. Хоча б тому, що всі сьогоднішні схеми та оборудки є продовженням вчорашніх злочинних діянь. Прізвище Грановського, якому НАБУ висунуло підозру, тісно пов’язане з іншими «бізнес-партнерами» та друзями Порошенка – Гладковським (Свинарчуком), Кононенком, Мартиненком, Березенком...
Де зараз всі ці «патріоти» та «кулявлоби»? Де ці майстри збагачення за рахунок державного бюджету? Прикриваючись гуманітаркою і волонтерством, намагаються відбілити вкрадене роками? Ховаються за кордоном чи може на фронті? Певно продовжують вносити свою лепту в невпинний грабіж українського народу, бо жити інакше вони не вміють. Достатньо згадати, чим традиційно промишляв той же «тіньовий куратор схем в енергетиці», як його в інтерв’ю виданню «Новое время» назвав Геннадій Корбан, Ігор Кононенко. Багато видань, зокрема Kyiv Post, писали про організацію та супровід Ігорем Кононенком сумнівної торгівлі вугіллям з окупованими у 2014-му році українськими територіями. На цих схемах спільники «відщипували» по $20 000 з кожної тонни вугілля.
За словами того ж Геннадія Корбана, компанії «Центренерго», Одеський припортовий, «Укртранснафта», «Укрексімбанк», «Ощадбанк» та Нацкомісія регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг залежали та платили корупційну ренту Ігорю Кононенку. Постійний партнер Петра Порошенка у всіх «бізнесах» від «Укрпромінвесту» до «Кузні на Рибальському». Неодноразовий володар титулу «головного рейдера всієї країни», достатньо згадати ту ж «Укртранснафту». Кононенко став одним з найвпливовіших політичних аферистів та великим любителем заволодіння чужою нерухомістю.
Розслідування програми Радіо Свобода «Схеми» викрило оборудку, за якою гектар елітної землі у столиці Київрада безоплатно передала у власність структурі, пов’язаній із Петром Порошенком та першим заступником голови його фракції в парламенті Ігорем Кононенком. За даними журналістів-розслідувачів, від такого «подарунку» столичний бюджет недоотримав понад $25 млн. Розслідувачі з bihus.info дізналися, що з 2013 по 2015 рік «Кузня на Рибальському», що належала Кононенку та Порошенку, здійснювала дуже дивні закупівлі. За два роки підприємство, яке займається суднобудуванням, придбало дві тисячі тонн сиру та понад двісті тонн сухого молока. У матеріалі йдеться, що на цій схемі «друзям-бізнесменам» вдалося ухилитися та оптимізувати щонайменше 13 млн грн податків.
Ексголова СБУ Валентин Наливайченко у 2015 році вимагав розслідувати оприлюднені ним факти про начебто відмивання через офшорні компанії викрадених із державного бюджету України коштів. Про це писало ВВС. Як відомо, на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Валентин Наливайченко твердив про причетність до цих дій заступника голови фракції блоку Петра Порошенка Ігоря Кононенка.
Особа Кононенка неймовірно показова у контексті важливості покарання для всіх попередників. Не може бути, щоб він зупинився у своїй діяльності кримінального характеру. Можливо, продовжує використовувати, як раніше, партійні структури на місцях і в регіонах. Напевно, активно пресує депутатів місцевих рад для прийняття свідомо неправомірних рішень.
Зовсім непогана думка та підказка для висококомпетентних антикорупційних органів – перевірити діяльність партійних структур попередньої влади щодо віджимання чужої власності. Бо «раптом», попри війну, відбувається масове заволодіння землями та нерухомістю через ухвалення неправомірних рішень сесіями місцевих рад. І головну скрипку у цьому танці пограбування та крадіжки грають депутати від конкретної партійної структури.
Кримінальне нутро «грановських-свинарчуків-кононенків» не змінюється. Особливо, якщо не було покарання за попередні злочини. Особливо, якщо кримінальна діяльність прикривається якоюсь політичною силою. Особливо, якщо вся ця псевдополітична сила створювалася саме для скоєння кримінальних злочинів. Так, все це необхідно довести-розслідувати-засудити. Потрібно. Необхідно направити на ці розслідування людей, кошти та бажання працювати на благо Українського Народу.
Запит на справедливість може і має бути задоволений. Справедливості як рівності перед Законом. Все це в руках сьогоднішніх служителів закону. Все це на користь сьогоднішніх політичних лідерів. Все це на користь нас усіх, хто живе в цій країні, а також усіх, хто нерозривно пов'язав з нею свою долю та життя.
Справедливі вироки корупціонерам-зрадникам мають стати показовою розплатою за їхні діяння проти України та українців. Те, де наша країна знаходиться сьогодні, – прямий наслідок того, де ми були вчора. І поки на фронті найкращі сини і доньки України проливають кров за свободу, незалежність та існування нашої країни, ми маємо зробити все, аби покарати тих, хто планомірно всі ці роки в нашому тилу знищував те, за що сьогодні ми віддаємо життя.