Вчора в Дніпровському суді Києва почали слухати справу про розстріл екс-співробітників "Беркуту" 36-річного Юрія Романенка та 37-річного Юрія Христенка. В ніч на 4 травня цього року в Деснянському районі Києва пограбували заправку. Одного з працівників поранили в руку. Бійці полку спеціального призначення загинули під час переслідування підозрюваних. Ще троє отримали поранення.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОбвинувачуваних, яких почали судити, п'ятеро. Це вінничани - 19-річна Віта Заверуха, 17-річний Андрій Романюк, 20-річний Євген Кошелюк, 17-річний Дмитро Ситніков та киянин 17-річний Микола Мнишенко. До того ж, їм інкримінують обстріл посту ДАІ, який стався в ніч на 2 травня. Тоді ніхто не постраждав.
"Вітамінку" звинувачують в організації злочинів
Підсудних звинувачують у бандитизмі, терористичному акті, посяганні на життя працівника правоохоронного органу, розбої, умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю.
Відомо, що Віти Заверухи під час тих подій в Києві взагалі не було, вона знаходилася вдома у Вінниці. Її хочуть зробити організатором, дівчині загрожує довічне ув'язнення. Вже після затримання з телефону Віти багатьом приходили провокаційні "смски" із закликами щось штурмувати. За словами захисників, на цьому і будується обвинувачення.
На суд Віту прийшов підтримати чоловік. Він киянин, воює на Донбасі в одному з добровольчих батальйонів. Зараз приїхав додому лікуватися, отримав на війні контузію. Але змушений жити по родичах. Його квартиру під час обшуків опечатали, потрапити всередину хлопець не може.
"У Віти на війні було декілька контузій, вона майже не чує, має проблеми із зором та здоров'ям. Але там її не лікують. Тільки коли піднялася висока температура, дали жарознижуювальне і все", - додає чоловік.
Нагадаємо, Заверуха також була в АТО. В добровольчий батальйон "Айдар", в якому служила Надія Савченко, пішла ще у 17 років. На війні познайомилася із майбутнім чоловіком.
Микола Мнишенко і під час обстрілу посту ДАІ та в ніч, коли вбили міліціонерів, спав удома. У справі йдеться, що він сидів в машині. Але це спростовують і він, і інші обвинувачені. Киянин визнає, що допоміг друзям орендувати квартиру — знайшов оголошення в інтернеті. Це все, що йому можуть інкримінувати.
"Коли Миколу забрали з дому, його сильно побили, тричі в райвідділок приїжджала "швидка". Обличчя було синє. Ми знімали побої та вимагали покарати винних. Нещодавно я отримала листа, в якому йшлося, що побили його під час затримання "невстановлені працівники міліції", - каже мати Інна.
Батьки неодноразово намагалися змінити йому міру запобіжного заходу, але суди відмовляють.
На засідання до хлопця ходять однокласники та скульптор, у якого вчився Микола. Вже у в'язниці він здав ЗНО та поступив на історичний факультет одного зі столичних вишів.
Все розслідування побудоване на показах Кошелюка. Його сильно били, тому наговорив усе, що від нього вимагали, кажуть його знайомі.
Дмитра Ситнікова, який перейшов в 11-ий клас, затримали наприкінці червня. О восьмій ранку в квартиру забігли працівники міліції. Хлопця відвезли в Київ та заарештували. Начебто він був у розшуку. Але, дані, отримані адвокатом з МВС, це спростовують. Він не переховувався взагалі. Яка його участь у цій справі — невідомо. Адже Дмитра жодного разу не допитували. Він та адвокат неодноразово просили про це слідчого, і навіть скаржилися на нього до Печерського суду Києва. За два місяці той не знайшов часу відвезти хлопця на слідчий експеримент та допитати. Як справу без свідчень обвинуваченого можуть тепер слухати у суді — невідомо.
Неповнолітній Романюк під час затримання також був побитий. На слідчих експериментах йому і захиснику відкрито погрожували міліціонери. Андрій теж воював в АТО, втік на війну в 16 років. Матір навіть намагалися притягнути до суду за неналежне виховання. Мовляв, син прогулює навчання в училищі. Про хлопця багато писали та знімали сюжети в ЗМІ. А у 15 років, під час подій на Майдані, він витягав поранених з вул. Інститутської.
Справу називає політичною, бо ще у процесі слідства її фальсифікували.
"Всіх, хто заходяться зі мною на лаві підсудних, непричетні. Діяли тільки я і Морган", - сказав хлопець.
Морган — це боєць "Азову" 23-річний Вадим Пінус. Харків'янина вбили під час стрілянині в ніч на 4 травня. На війні він відзначився тим, що влучив з міномету у ворожий танк. А в інтернеті є відео, де його нагороджують медаллю за героїчну службу від імені Арсена Авакова. Офіційно в батальйоні не коментують цю подію. Але ті, з ким воював хлопець, не вірять у його причетність. Нагадаємо, під час пограбування заправки нападники винесли сейф, в якому було 823 гривні.
"Не міг він пограбувати заправку, бо мав гроші. Також, за підбитий танк йому повинні були виплатити нагороду", - розповіли його побратими.
Просять слухати у закритому режимі
Справу ведуть троє суддів, головує — Микола Чаус. Клітку, де сиділи обвинувачені, спинами закривали з десяток конвоїрів.
"Який ти зелений, мама-мія!", - вигукнула мати Кошелюка, побачивши бліде обличчя сина із синцями під очима.
В залі зібралося більш як півсотні людей, в основному родичі та друзі обвинувачених. Підтримати Віту та хлопців прийшли дві відомі особистості. Це Дмитро Павліченко, якого в 2012-му засудили за вбивство судді до довічного ув'язнення, та Віталій Запорожець. Він отримав 14 років за вбивство міліціонера в рідному селі Семиполки Київської області. 24 лютого 2014 року Верховна Рада амністувала їх, як політв'язнів.
На початку засідання адвокати вимагали відвід судді. На попередньому судовому засіданні були лише два з п'яти захисників, бо решта про суд взагалі не знала. А обвинувачених про це повідомили тільки конвоїри, які везли їх на засідання. Також, нікому не дали ознайомитися з матеріалами справи, яких назбиралося 30 томів. Судді у відводі відмовили.
Адвокат потерпілих Романенка та Христенка просив зробити засідання закритим.
"Це може нашкодити оперативній інформації, яка буде озвучена під час розгляду справи. Також, у залі багато неповнолітніх. А їх присутність під час судового засідання протизаконна", - показав на зал.
До речі, у приміщення суду пускають тільки повнолітніх і по паспортах.
Захисники обвинувачених навпаки клопотали про суд присяжних. Також, звернулися до судді, аби Ситнікова відпустили під домашній арешт.
Ухвалу про арешт суддя залишив в силі, а рішення щодо закритого процесу та суду присяжних пообіцяв озвучити на наступному засіданні, яке відбудеться 31 серпня. Під крики "Ганьба!" судді втекли з залу засідань.
Проти обвинувачених готують провокації
Що саме сталося на Лівому березі Києва 1 травня та в ніч на четверте — в суді ще не слухали. За непідтвердженою інформацією, під час пограбування АЗС постріли були в асфальт. Одна з куль зрикошетила, та поранила працівника заправки. Запис відеокамер тієї події є, але її заборонили показувати. Також, стріляти по мікроавтобусу працівники міліції почали першими. Слідство не розслідує взагалі звідки взялася зброя, яку вилучили у підозрюваних. В матеріалах справи йдеться, що придбана вона була у "невстановлених осіб". Школяр Ситніков з'явився не випадково. Керівництву МВС потрібний резонанс, а у справі для "банди" було замало людей. Тому, хлопця втягнули в цю історію. В жодній експертизі немає слідів його участі в обстрілі посту ДАІ та пограбуванні. Так само, як Миколи Мнишенка та Віти Заверухи. Обстріл посту ДАІ був випадковим. Стріляли по даху будівлі і вбивати нікого не збиралися. За цим епізодом справу мали б кваліфікувати, як хуліганство, а не "роздувати" теракт. Також, з'явилися чутки про те, що всіх учасників цієї справи спробують прибрати. Зробити це можуть прямо в суді. І про це знають в силових структурах.
"Знай" пробували під час слідства отримати хоч якусь інформацію по справі та надсилали офіційний запит у МВС. Але там послались на таємницю слідства.
"Обвинувальний акт у резонансному кримінальному провадженні стосовно В. Заверухи, А. Романюка, Є. Кошелюка, М. Мнишенка та Д. Ситнікова, які протягом квітня та на початку травня 2015 року організували та брали участь в озброєній банді з метою нападу на підприємства, установи, організації та на окремих осіб, незаконно поводились зі зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами, направлено до суду", - повідомила 20 серпня Генпрокуратура.
Кажуть, що "ці особи вчинили озброєний напад на пост ДАІ по Броварському пр., розбійний напад на АЗС "ВОГ", спричинивши вогнепальне поранення працівнику АЗС, при затриманні вчинили опір працівникам міліції, здійснили вбивство двох з них і спричинили вогнепальні поранення іншим працівникам міліції".
Державне обвинувачення у кримінальному провадженні підтримується працівниками ГПУ.
Суддю Чауса чекає дисциплінарна справа
Вчора, 27 серпня, дисциплінарна секція Вищої ради юстиції вперше розглянула висновки Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів. І рекомендувала відкрити дисциплінарні справи стосовно 19 суддів, в тому числі - Миколи Чауса.
Під час подій на Майдані він на 6 місяців позбавив водійських прав власника "Шевроле". Нібито чоловік не зупинився на вимогу працівників ДАІ. Але той пояснював, що його машина взагалі в день "правопорушення" стояла в гаражі. На підтвердження привів свідків, приніс записи камер відеоспостереження автокооперативу і записи в журналі в'їзду-виїзду. Під час суду, у протоколах не було його прізвища, а даішники плуталися в деталях. Причиною вигаданого порушення правил дорожнього руху стала участь в "Автомайдані", пояснював чоловік. Але суддя його не почув.
До цього Чаус "світився" в інших скандальних справах. Торік кинув за грати "майданівця" Владислава Гораніна, який нібито організував убивство працівників ДАІ на посту "Биківня". Воно сталося у березні 2014 року. Але Апеляційний суд Києва це рішення скасував, адже в справі не було жодного доказу провини Горана.
Раніше Чаус засудив киянина Юрія Мосєєнкова до 10 років тюрми, за вбивство, якого хлопець не вчиняв. У справі не було жодного доказу провини хлопця, вирок скасували, покарали слічого та звільнили начальника Лук'янівської тюрми, а суддя і досі працює.
"Є таке поняття як "ментовські судді". Тобто, служителя Феміди на чомусь упіймали. Наприклад, на хабарі, або в кабінеті з дівчиною застукали. І після цього він виносить рішення, які потрібні міліціонерам", - пояснив "Знай" один зі столичних юристів.
