Штабісти Віталія Кличка намагаються нині передбачити ім'я його "спаринг-партнера" у другому турі виборів. Те, що сам чемпіон виходить у другий тур, не викликає у них сумнівів. Кажуть, що злиття "УДАРу" з президентською "Солідарністю" пішло на користь рейтингу мера. Місто, де популярність градоначальника визначають не його справами, а близькістю до перших осіб країни, приречений на жалюгідне існування.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗалишається сподіватися, що оточення Кличко перебільшує значимість його "дружби" з президентом. Що стосується хвилювань з приводу того, хто стане його найближчим суперником, то це також багато про що говорить. З сильним кандидатам Віталік битися не ризикне. Залишається сподіватися на слабкого.
Як обміняти мішки зі сміттям на продукти і тим вирішити проблему прибирання
А тим часом, у світі складають рейтинги найкращих градоначальником всіх часів і народів з докладним описом їх досягнень. Якби Кличко переймався ознайомленням з подібною інформацією (а також і зробив спроби втілити хоч щось в життя), йому не довелося б молитися про приреченого на провал конкурента. Адже дуже часто для того, щоб запустити реформи, не потрібні ні альянси з сильними світу цього, ні великі гроші.
Свого часу мер Боготи Антанас Мокус (1995-1997 і 2001-2003 рр.) зіткнувся з двома великими проблемами: високою злочинністю і огидними дорогами, а також з тотальним недотриманням правил дорожнього руху.
Щоб виправити транспортну ситуацію, він доручив 420 мімам вийти на дороги і сміятися над грубими водіями. Іншою, здавалося б дріб'язковою, інновацією були таблички, якими водії могли оцінювати один одного - таким чином на дорогах стало менше грубості і лайки. Мокус також постановив закривати бари і нічні клуби о першій ночі.
Нове правило різко знизило кількість п'яних бійок. Зі зменшенням рівня злочинності зникла корупція, і до всього іншого Мокус зміг переконати багатих городян платити більший податок у місцеву скарбницю. Ці гроші були витрачені ним на революційну перебудову міста, на ремонт зруйнованих доріг і бідних гетто-районів.
Про податки, місцевий бюджет та інших проблемах Києва
А ось Мартін О`Меллі, градоначальник Балтімора (1997-2007) придумав, як тримати під контролем службовців місцевої адміністрації. Для початку `Меллі удосконалив систему по збору статистики. Нова програма отримала назву CitiStat. Через неї можна було контролювати всі ключові інфраструктурні процеси: установи, громадські роботи, питання оренди нерухомості і поліцію. Завдяки CitiStat оцінка роботи місцевої адміністрації проходила кожні два тижні. Комп'ютерна програма заощадила бюджету 100 мільйонів доларів і зробила життя його жителів комфортнішим.
За статистикою, за період використання програми рівень прогулів в адміністрації зменшився в два рази. За свій винахід О'Меллі отримав приз від Гарвардського університету.
Але якщо О `Меллі експериментував з електронними системами в більш-менш благополучному Балтіморі, то мер невеликого бразильського міста Курітіба Жайме Лернер (1971-1975, 1979-1984, 1989-1992 рр.) зіткнувся з куди більш прозаїчними проблемами. На початку 1970-их Курітіба втілювала собою бідність і бруд. Лернер розпочав програму очищення трущоб шляхом обміну мішків сміття на пакети з їжею та проїзні на транспорт. Він також відкинув генплан свого попередника, який збирався будувати метро.
Лернер заощадив на метро, придумавши систему зростання міста вздовж транспортних структурних осей. Одна така вісь являє собою центральну шестисмугову дорогу з смугами для громадського транспорту та місцем для паркування.
"Ти починаєш мислити творчо, коли закреслюєш нуль у бюджету", - любив казати Лернер.
Як полюбити муніципальний транспорт і одночасно захистити від нього міський центр
Транспортними проблемами був стурбований і мер Лондона Кен Лівінгстон (2000-2008). Він повністю перетворив Лондон, почавши з одного з найбільш пам'ятних місцевих символів - двоповерхових автобусів. Лівінгстон замінив застарілі моделі і впровадив автоматизовану систему оплати за проїзд.
Крім того, при Лівінгстоні на вулицях столиці з'явилися пріоритетні смуги для автобусів. 19 лютого 2007 року в Лондоні була введена плата за в'їзд в центральну частину міста. Виручені кошти пішли на розвиток громадського транспорту, а кількість пробок було знижено на 20%.
"Транспортну схему Лівінгстона" взяв на озброєння і Нью-Йорк, чий глава Майкл Блумберг (2001-2009) став справжньою легендою. Засновник інформаційного агентства, щойно ставши градоначальником, відмовився від особистого кабінету і пересів у розділений перегородками офіс своїх підлеглих.
За час свого правління Блумберг скоротив дефіцит місцевого бюджету до шести мільярдів доларів, ввів заборону на куріння в громадських місцях, реформував систему освіти і створив єдину лінію скарг і пропозицій, на яку можна зателефонувати за номером 311. З приходом Блумберга було прокладено більше 250 км велосипедних доріжок, з'явилася велика кількість автобусних ліній.
Революційні зміни транспортної ситуації виявилися успішними - сьогодні населення користується в основному громадським транспортом, що робить Нью-Йорк найбільш енергоефективним містом США.
Втім, ще далі, ніж Блумберг, пійшов мер Сеула Про Се Хун (2006-2011). Сеульський голова перевів муніципальний транспорт на екологічно чистий природний газ. І прибрав під землю електричні дроти. Але це дрібниця в порівнянні з тим, як Про Се Хун перебудував місто - старі будинки, а іноді й цілі райони вирішено було реконструювати. Для початку були позначені проблеми: старі будинки, вузькі вулиці, мало зелені, багатоповерховість. Було прийнято рішення розширити вузькі вулиці в старих районах за рахунок знесення першої лінії будинків. Завдяки цьому, в районах з'явилося додаткове місце для зелені та тротуарів.
Як жити, не роблячи борги і не змінюючи мрії про велике майбутнє свого міста
Інші, хоч і не менш цінні якості демонструвала 94-річна градоначальниця Міссісога Хейзел Маккалліон. Вперше Маккалліон була призначе в 1978 році, і з тих пір залишається беззмінним його керівником. А Міссіссога - одним з небагатьох міст, у яких немає боргів. Муніципалітет не позичав грошей у держави вже 38 років.
На самому початку кар'єри Маккалліон, у 1979 р, в Міссіссога сталася катастрофа - на Канадській Тихоокеанській залізниці потяг з токсичними хімікатами зійшов з рейок, концентрація отруйних речовин у повітрі стала загрожувати здоров'ю мешканців. Разом з поліцією Маккалліон зробила так, щоб всі жителі були евакуйовані без паніки і тисняви в максимально короткі терміни. За збереження життя понад двохсот тисяч жителів Міссіссога отримала міжнародне визнання.
Основна ідея Маккалліон полягала в тому, що місто має працювати так, як працює бізнес. Тому Міссіссога була врятована від боргів і дірок у бюджеті. Завдяки правильному розподілу грошей, громадяни Міссіссога 12 років (з 1990 по 2001) жили без податку на майно, але при цьому активно розвивалися велосипедні шляхи та громадський транспорт. З 2003 року відкрився веб-портал eCity, через який можна влаштуватися на роботу, застрахуватися, купити квитки або оплатити штраф.
А ось цікава замальовка до популярного в Україні тренду - іноземців в уряді. Китаєць Джон Со, який переїхав в Мельбурн в 17 років, почав кар'єру в ресторанній сфері, а до 60-ти років дослужився і до управителя (2001-2008). Со вибрав відразу два напрямки розвитку: в його плани входило становлення Мельбурна як культурної і фінансової столиці країни.
Мельбурн давно змагається з Сіднеєм за право вважатися діловим центром Австралії. Ініціативи Джона Со були оцінені по достоїнству: у 2002, 2004 і 2005 роках The Economist визнавав Мельбурн одним з "найбільш придатних для життя" міст світу.
А ось Альберто Руїс-Гальярдон, "начальник" Мадрида (2003-2011), мріяв про інше. Йому дуже хотілося, щоб Мадрид приймав у себе літню Олімпіаду 2012 року. А коли ці надії не виправдалися, він став мріяти про ігри 2016- го, але й вони дісталися не Мадриду. Як би там не було, Руїс-Гальярдон побудував кільцеву автомагістраль в районі річки Мансанарес, а на звільненому від машин березі річки створив зелену зону з парками, велодоріжками і трамваями.
Цей проект Гальярдона отримав міжнародні нагороди, але не уникнув критики всередині країни. Руїса-Гальярдон дорікали за зайву марнотратність, яку він, проте, зумів перекрити доходами від нових парковок.
Українські мери: гірші з найгірших
"Поки у всьому світі відзначають успіхи кращих градоначальників, Україна" коронує "найгірших", - говорить Сергій Думчев. Втім, останній антирейтинг градоначальників відноситься ще до довоєнних часів. У 2013 році його перше місце розділили глава Керчі Олег Осадчий і глава Євпаторії Андрій Даниленко. У десятку "лідерів" також увійшли: Геннадій Кернес (Харків), Олексій Бакай (Бердянськ), Іван Цапюк (Олександрія), Геннадій Костюков (Краматорськ), Валентин Казаков (Сєвєродонецьк), голова КМДА Олександр Попов, а також Сергій Кравченко (Луганськ) і Олексій Костусєв (Одеса).
Якщо два роки тому до переліку "найгірших" потрапив Олександр Попов, то Віталію Кличку туди і поготів пряма дорога. Ці два діяча вельми схожі популізмом, прожектерством, кумівством, бездумної тратою бюджетних коштів і прагненням нагріти руки на жаданому місці. До честі Попова слід сказати, що його мером ніхто і не вибирав (глав адміністрацій, як відомо, призначає президент), отже, і обіцянок виборцям він не давав ніяких. Зовсім інша справа Кличко.
Читайте також: "РУХ ЗА РЕФОРМИ": Кличко довів столицю до неминучого дефолту
Жодне з гучних обіцянок Кличка, апелюючи на злобу дня, на сьогодні не реалізовано. Не люструвані одіозні чиновники. Не закриті збиткові комунальні підприємства. Не виділена земля учасникам АТО. Не вирішене питання з податком на доходи фізичних осіб, які влада обіцяла відстояти на рівні Кабміну і залишити в місцевому розпорядженні.
Як і раніше перманентно зникає гаряча вода: обіцянка припинити свавілля "Київенерго" Кличко не дотримав. Як і раніше відчувається дефіцит комунального транспорту (зате ціна за проїзд при Кличко виросла в два рази). Як і раніше їздять машини по "пішохідному" Андріївському узвозу і простоює будівництво мосту на Троєщину.
Читайте також: "Київпастранс" витрачає півмільярда гривень на збір оплати за проїзд - "РУХ ЗА РЕФОРМИ"
... Як казав колись Блумберг, "мене вибрали мером не для того, щоб я добре виглядав в опитуваннях громадської думки. Мене вибрали для того, щоб я добре робив свою справу". А справа це, за його ж визначенням, "найкраща робота на землі. Немає іншого поста в уряді, де причини і наслідки були б так тісно пов'язані, де можна було б міняти кожен день життя різних людей різними способами. Це справжній виклик". Проблема лише в тому, що не кожному дано гідно подібний виклик прийняти, а не впоравшись - гідно відійти вбік. Готовність добиватися свого будь-якими засобами і методами не дуже корисна якість для градоначальника.
"Бажання змінювати життя людей на краще - все таки куди важливіше і корисніше", - вважає лідер партії "РУХ ЗА РЕФОРМИ" Сергій Думчев.
