Фотографія побитих "Беркутом" до крові батька і сина Кузнєцових шокували не лише українців. Знімок батька і сина облетів провідні видання Америки і Європи і став символом опору проти жорстокості режиму.

Микола Кузнєцов - доктор технічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. В.М.Глушкова. Його син Ігор - кандидат фізико-математичних наук. Обидва вони - співробітники Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України. Такі люди за визначенням і статусом є аполітичними. Але коли на Майдані "Беркут" побив студентів - Микола Юрійович та Ігор зрозуміли, що не можуть залишитися осторонь.

Читайте також: Київ увійшов до ТОП-10 найбільш непридатних для життя міст

"Вперше ми вийшли на Майдан на Віче в неділю 1 грудня, коли там уже було багато людей, - згадує Микола Кузнєцов. - Зараз вже, дивлячись на все в ретроспективі, у мене складається враження, що побиття студентів було добре продумано. Хтось віддав наказ не розігнати дітей, а створити картинку, щоб все зняти і підняти протестний рух. Політики перед побиттям швидко пішли звідти, відвезли всю техніку, а ось камер, щоб все відзняти, було достатньо. Бідні діти реально потрапили під роздачу, стали розмінною монетою у грі політиків. Зараз я це розумію, але тоді не вийти з усіма просто не міг".

Разом із сином Микола Кузнєцов ходили на Майдан кілька разів на тиждень.

Популярні новини зараз
Треба терміново замінити водійське посвідчення: кому загрожує чималий штраф Новорічні канікули затягнуться аж на місяць: чому школи не готові до навчання В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися "Раз на рік звітуватиму": Віра Брежнєва зізналася, як часто 40-річним хочеться сексу
Показати ще

"19 січня почалися серйозні зіткнення на Грушевського, - розповідає вчений. - У дні затишшя ми намагалися встановлювати контакти з іншою стороною. З "Беркутом" говорити було неможливо - вони ховалися за спинами ВВшників, а ось солдати і офіцери ВВ з нами спілкувалися нормально. Були провокатори, які намагалися розпалити зіткнення. Одного разу я спілкувався з офіцером-ВВшником. Говорили про становище в країні, коли в нас полетіли камені. Він навіть прикрив мене своїм щитом.

У той фатальний день, 18 лютого, батько з сином пішли на Інститутську.

"Спочатку, ніщо не віщувало біди. Люди ходили, спілкувалися. І раптом, ми побачили, що люди побігли назад, а в метрах 20 - шеренга "беркутівців". Ми почали відходити, але "Беркут" йшов набагато швидше. У якийсь момент ми опинилися серед них. Нас повали, били кийками, ногами по голові, спині. Як з'ясувалося потім, мені зламали лопатку, а на лобі була кругла рана від пластикової кулі ", - згадує Микола.

Коли "беркутівці" відступили, Ігор і Микола змогли піднятися і пішли вгору по Інститутській, підтримуючи один одного. У цей момент вони і потрапили в об'єктиви фотографів.

"Ми дуже вдячні волонтерам-медикам, які надали першу допомогу, - каже Микола. - Виручали місцеві жителі, які ховали поранених по під'їздах ".

Побитих Кузнєцових з Інститутської до Військового шпиталю вивезли активісти Автомайдану. Там їх зуміли розшукати рідні і доставити додому. Але тільки на наступний день в Лікарні швидкої допомоги Миколі та Ігорю зашили голови, наклали гіпс.

Дружина Миколи Кузнєцова - Алла згадує, як їхала за чоловіком і сином до Майдану - всі таксисти відмовлялися. Лише пенсіонер-чорнобилець на старенькій дев'ятці послухав благання.

"Їдемо, а по дорозі в різних місцях натовпи "тітушок". Йдуть з битами, металевими трубами. Дійсно було дуже страшно. Чоловіка і сина, закривавлених і перебинтованих, я прикрила своїм великим шарфом, щоб "ТІТУШКИ" не помітили їх в машині ", - розповідає жінка.

До міліції батько і син заяв не написали. Ніхто зі слідчих навіть після зміни режиму не поцікавився побиттям вчених, кримінальне провадження ніхто не відкрив.

"До "беркутівців" ми з сином ненависті не відчуваємо. Кожна людина буде відповідати за свої діяння рано чи пізно. Відповідатимуть усі - хто вбивав, калічив беззахисних людей", - говорить Кузнєцов-старший.

Читайте також: Молодь Тернополя вийшла на Майдан (фото)

Він з гіркотою зазначає, що на Майдані він стояв не за нинішню владу і не за те, що зараз відбувається в Україні.

"У нас в країні, одній з найбідніших в Європі, багато доларових міліонерів і мільярдерів. Нещодавно почув, що один відомий міліонер-політик за рік війни "укрупнив" свій стан приблизно на 180 млн. дол. і став майже мільярдером. Якщо розділити цю суму на число днів у році, то вийде що він багатів на 500 тис. дол. в день. Ви можете собі це уявити !? При цьому наші пенсіонери з мізерними пенсіями, не живуть, а виживають ", - журиться учений.

Про Майдан їм з сином зараз нагадують тільки рубці на тілі і біль в душі за загиблими і покаліченими в ті страшні й героїчні дні.