Нічне голосування нардепів за скандальний проект Закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10 викликало масштабну хвилю обурень. Українці засипають сторінки депутатів коментарями категоричної незгоди, називаючи дії парламентарів "бандитськими". А експерти наголошують, що даний проект Закону, за який у другому читанні та в цілому проголосувало "за" 259 нардепів, має купу "підводних каменів." Подробиці з'ясовували Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Відсутні механізми контролю та стратегія розвитку економіки
Саме прийняття "земельних" змін в Законі стало одним з найгучніших питань для суспільства – масові акції протесту в Урядовому кварталі впродовж останніх кількох місяців аграрії та громадські активісти влаштовували чи не щотижня. В день голосування під стіни Верховної Ради теж намагалися проїхати колона мітингувальників, та людей не пропустив кордон з правоохоронців, заблокувавши їм шлях.
Занепокоєність українців підтримують і експерти, наголошуючи, що у прийнятому законопроекті під заявленими парламентарями "плюсами", насправді, ховається ціла низка неоднозначних нюансів.
Одним з загальних недоліків є те, що проект був прийнятий у найгірший для цього час – коли економіка країни стоїть за крок до кризи.
"Зараз, в умовах глобальної кризи, яка через рік тільки буде у глобальній фазі, коли українська економіка відчує максимально усі її наслідки, відкриття одного зі своїх базових активів ринок землі викликає, щонайменше, здивування. Ми спостерігаємо роздвоєність дій влади: у той час, як голова Фонду держмайна говорить про припинення великої приватизації, тому що в умовах кризи продавати великі об'єкти державі невигідно, ми відкриваємо один із своїх базових активів. У влади повністю відсутня стратегія розвитку економіки, адаптації до кризи та виходу з неї", – зазначає економіст, фінансовий аналітик інституту Growford Олексій Кущ.
Згідно із положенням закону, концентрація землі в одні руки в перші 2 роки після запуску земельної реформи обмежена площею 100 Га: до 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізичні особи-громадяни Украіни, а 1 січня 2024 року купувати землю дозволять українським юридичним особам в концентрації не більше 10 тис Га. Та, на відміну від Уряду, який наголошував на перевагах цих змін, експерти розвіюють позитив.
"Що буде заважати нашим крупним аграрним компаніям створювати конгломерати з фіктивних власників землі із своїх співробітників та родичів, як це сьогодні роблять деякі крупні торгові мережі і компанії з мільярдними оборотами в рік, створюючи сотні ФОПів, аби платити єдиний податок, не сплачуючи податок на прибуток і ПДВ? У таких фіктивних власників можна буде спокійно забрати цю землю під заставу по фіктивним договорам займу, забезпечивши свої інтереси або залучати під заставні портфелі землі спекулятивне західне фінансування. В законопроекті немає найголовнішого – механізму контролю за концентрацією землі в руках фіктивних власників", - відзначає експерт інституту Growford Олексій Кущ.
За словами фінансового аналітика, ще одним небезпечним "мінусом" прийнятих змін №2178-10 є відсутність норми про запобігання цільового призначення землі. Тобто ті люди, що будуть купувати по кілька сотень гектарів, умовно кажучи, можуть зробити там звалище чи побудувати склад. Також в проекті Закону відсутній і механізм контролю за виведенням земель із сільськогосподарського обороту.
Фермери – "за бортом": українці віддаватимуть землю задарма
Розквіт сільськогосподарської галузі та підтримка українських фермерів, схоже, існуватиме лише на словах.
"Декларуючи норму про 100 Га в одні руки, ніхто не прописав механізми, щоб ця земля опинилася саме в руках фермерів, а не в руках спекулянтів. Закон написаний "ні коліні". Реформа ринку землі мала проходити на основі нового Земельного кодексу, з урахуванням економічних ризиків, з якими вже зіткнулися розвинуті країни, та з окремо прописаними розділами, підключивши фахівців до розробки механізмів контролю усіх потенційних ризиків та експертів з інших країн. І впроваджувати ці зміни треба було після завершення кризи, а за таких умов земля піде "за молотка" і ми матимемо розпродаж базового активу за копійки", – підкреслює економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За словами експерта, фермери, що вже почали відчувати удар кризи, елементарно не матимуть коштів для придбання земельних ділянок, тож є великий ризик "захоплення" ринку спекулянтами.
"Перший етап з фізичними особами і 100 Га – це добре, адже ніби дозволяє купити тим, хто працює на землі: це українські фермери і молодь, яка б хотіла пов'язати своє майбутнє з аграрним сектором. Але наша реальність нині дещо інша: банки сьогодні відмовились кредитувати посівну фермерів і тому вони не можуть нормально її завершити. Жоден банк не дає кредити ФГ. Чи зможуть вони за цих умов отримати кредити на придбання земель? Швидше за все, що ні. Або ж на таких умовах, що будуть їм вкрай невигідні. Бюджетної програми, яку обіцяли, так і не має. Та й грошей у бюджеті на її реалізацію теж", – зазначає завідуюча відділом земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки НААНУ, доктор економічних наук Ольга Ходаківська.
Аграрії вже говорять, що передбачений експертами сценарій має всі шанси стати реальністю і більшості з них доведеться продати свій пай, щоб елементарно прокормити родину.
"Якщо раніше відкриття земельного ринку являвся злочином проти нашої держави, то зараз, в період економічної кризи, що охопила Україну в наслідок пандемії, цей злочин буде вдвічі тяжчим. В період економічних втрат вартість української землі буде значно нижчою – чимало українців, які й раніше були не найкращому фінансовому становищі, тепер ще й мають боротися з наслідками запровадження карантину та замороженням економічної діяльності. А, відповідно, вимушені будуть віддавати свої земельні ділянки майже задарма, аби хоч якось прожити", – підкреслює голова Громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков.
Чому в карантин і вночі?
Користувачі соцмереж буквально засипають сторінки нардепів коментарями обурення і недовіри прийнятим "покращенням".
"Майже в 1 ночі, під час карантину, під тиском зовнішніх кредиторів не можна приймати доленосні для країни закони. Це призведе до біди", - пише один з користувачів Назарій Доан.
"Та й карантин вам на руку, люди не вийшли проти. Круть. Це продати з потрохами нашу землю. Прикриваючись дефолтом", – пише киянин Дмитро Костюченко.
Як відомо, скасувати затверджений законопроект вже у судовому порядку намагаються інші нардепи, що виступали проти прийняття земельної реформи.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
