Нічне голосування нардепів за скандальний проект Закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10 викликало масштабну хвилю обурень. Українці засипають сторінки депутатів коментарями категоричної незгоди, називаючи дії парламентарів "бандитськими". А експерти наголошують, що даний проект Закону, за який у другому читанні та в цілому проголосувало "за" 259 нардепів, має купу "підводних каменів." Подробиці з'ясовували Знай.ua.

Верховна Рада - фото Знай.ua
Верховна Рада - фото Знай.ua

Відсутні механізми контролю та стратегія розвитку економіки 

Саме прийняття "земельних" змін в Законі стало одним з найгучніших питань для суспільства – масові акції протесту в Урядовому кварталі впродовж останніх кількох місяців аграрії та громадські активісти влаштовували чи не щотижня. В день голосування під стіни Верховної Ради теж намагалися проїхати колона мітингувальників, та людей не пропустив кордон з правоохоронців, заблокувавши їм шлях. 

Популярні новини зараз

BMW с донецькими номерами та браток Путіна зі стволом - з'явилися неочікувані подробиці масового побоїща у центрі Києва

У Кривому Розі дівчина залишила новонароджену крихітку і стрибнула з вікна пологового будинку — подробиці трагедії

У лісі під Франківськом знайшли труп чоловіка, який любив гриби - дива не сталося

Двометровий монстр з'їв собаку на очах у її господині і не подавився - хотіла стрибнути у воду і відібрати

Показати ще

Занепокоєність українців підтримують і експерти, наголошуючи, що у прийнятому законопроекті під заявленими парламентарями "плюсами", насправді, ховається ціла низка неоднозначних нюансів.

Одним з загальних недоліків є те, що проект був прийнятий у найгірший для цього час – коли економіка країни стоїть за крок до кризи.     

"Зараз, в умовах глобальної кризи, яка через рік тільки буде у глобальній фазі, коли українська економіка відчує максимально усі її наслідки, відкриття одного зі своїх базових активів ринок землі викликає, щонайменше, здивування. Ми спостерігаємо роздвоєність дій влади: у той час, як голова Фонду держмайна говорить про припинення великої приватизації, тому що в умовах кризи продавати великі об'єкти державі невигідно, ми відкриваємо один із своїх базових активів. У влади повністю відсутня стратегія розвитку економіки, адаптації до кризи та виходу з неї", – зазначає економіст, фінансовий аналітик інституту Growford Олексій Кущ.

Згідно із положенням закону, концентрація землі в одні руки в перші 2 роки після запуску земельної реформи обмежена площею 100 Га: до 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізичні особи-громадяни Украіни, а 1 січня 2024 року купувати землю дозволять українським юридичним особам в концентрації не більше 10 тис Га. Та, на відміну від Уряду, який наголошував на перевагах цих змін, експерти розвіюють позитив.

"Що буде заважати нашим крупним аграрним компаніям створювати конгломерати з фіктивних власників землі із своїх співробітників та родичів, як це сьогодні роблять деякі крупні торгові мережі і компанії з мільярдними оборотами в рік, створюючи сотні ФОПів, аби платити єдиний податок, не сплачуючи податок на прибуток і ПДВ? У таких фіктивних власників можна буде спокійно забрати цю землю під заставу по фіктивним договорам займу, забезпечивши свої інтереси або залучати під заставні портфелі землі спекулятивне західне фінансування. В законопроекті немає найголовнішого – механізму контролю за концентрацією землі в руках фіктивних власників", - відзначає експерт інституту Growford Олексій Кущ.

За словами фінансового аналітика, ще одним небезпечним "мінусом" прийнятих змін №2178-10 є відсутність норми про запобігання цільового призначення землі. Тобто ті люди, що будуть купувати по кілька сотень гектарів, умовно кажучи, можуть зробити там звалище чи побудувати склад. Також в проекті Закону відсутній і механізм контролю за виведенням земель із сільськогосподарського обороту.

Продаж землі, фото freepik
Продаж землі, фото freepik

Фермери – "за бортом": українці віддаватимуть землю задарма

Розквіт сільськогосподарської галузі та підтримка українських фермерів, схоже, існуватиме лише на словах.

"Декларуючи норму про 100 Га в одні руки, ніхто не прописав механізми, щоб ця земля опинилася саме в руках фермерів, а не в руках спекулянтів. Закон написаний "ні коліні". Реформа ринку землі мала проходити на основі нового Земельного кодексу, з урахуванням економічних ризиків, з якими вже зіткнулися розвинуті країни, та з окремо прописаними розділами, підключивши фахівців до розробки механізмів контролю усіх потенційних ризиків та експертів з інших країн. І впроваджувати ці зміни треба було після завершення кризи, а за таких умов земля піде "за молотка" і ми матимемо розпродаж базового активу за копійки", – підкреслює економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

За словами експерта, фермери, що вже почали відчувати удар кризи, елементарно не матимуть коштів для придбання земельних ділянок, тож є великий ризик "захоплення" ринку спекулянтами.  

"Перший етап з фізичними особами і 100 Га – це добре, адже ніби дозволяє купити тим, хто працює на землі: це українські фермери і молодь, яка б хотіла пов'язати своє майбутнє з аграрним сектором. Але наша реальність нині дещо інша: банки сьогодні відмовились кредитувати посівну фермерів і тому вони не можуть нормально її завершити. Жоден банк не дає кредити ФГ. Чи зможуть вони за цих умов отримати кредити на придбання земель? Швидше за все, що ні. Або ж на таких умовах, що будуть їм вкрай невигідні. Бюджетної програми, яку обіцяли, так і не має. Та й грошей у бюджеті на її реалізацію теж", – зазначає завідуюча відділом земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки НААНУ, доктор економічних наук Ольга Ходаківська.

Фермери, Уніан
Фермери, Уніан

Аграрії вже говорять, що передбачений експертами сценарій має всі шанси стати реальністю і більшості з них доведеться продати свій пай, щоб елементарно прокормити родину. 

"Якщо раніше відкриття земельного ринку являвся злочином проти нашої держави, то зараз, в період економічної кризи, що охопила Україну в наслідок пандемії, цей злочин буде вдвічі тяжчим. В період економічних втрат вартість української землі буде значно нижчою – чимало українців, які й раніше були не найкращому фінансовому становищі, тепер ще й мають боротися з наслідками запровадження карантину та замороженням економічної діяльності. А, відповідно, вимушені будуть віддавати свої земельні ділянки майже задарма, аби хоч якось прожити", – підкреслює голова Громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков.

Картопля, KustRoz
Картопля, KustRoz

Чому в карантин і вночі? 

Користувачі соцмереж буквально засипають сторінки нардепів коментарями обурення і недовіри прийнятим "покращенням".

"Майже в 1 ночі, під час карантину, під тиском зовнішніх кредиторів не можна приймати доленосні для країни закони. Це призведе до біди", - пише один з користувачів Назарій Доан.

"Та й карантин вам на руку, люди не вийшли проти. Круть. Це продати з потрохами нашу землю. Прикриваючись дефолтом", – пише киянин Дмитро Костюченко.

Як відомо, скасувати затверджений законопроект вже у судовому порядку намагаються інші нардепи, що виступали проти прийняття земельної реформи.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.