До низки гучних рішень Парламенту щодо нових призначень у "крісла" Міністрів та заяви Святослава Вакарчука про складання депутатського мандату, додалося ще одне питання. Цього тижня президентом Володимиром Зеленським був поданий як невідкладний проект Закону України "Про народовладдя через всеукраїнський референдум". Саме з цього приводу 11 червня відбулася пресконференція "Референдум від президента: чого очікувати від законопроекту", в ході якої експерти відзначили існуючі в документі "за" і "проти". Подробиці дізнавалися Знай.ua.

Чи не "відіжмуть" офіційно Крим і частину Донбасу?

Як підкреслюють експерти, востаннє закон про всеукраїнський референдум змінювався ще за часів одіозного Віктора Януковича – у 2012 році в останній день роботи Верховної Ради того скликання. Тоді були допущені не тільки порушення процедури, а ще й скасовані, відповідно, місцеві референдуми та затверджено абсурдний формат з низкою дискримінаційних положень: він дозволяв приймати чи скасовувати закони та навіть змінювати Конституцію.

Весь цей час всеукраїнська коаліція громадських організацій боролася за скасування цього закону, чого вдалося досягти у 2018 році - попередній Конституційний Суд України визнав його неконституційним. Проте, нового закону поки ухвалено не було.

"Насправді, референдум може бути як інструментом народовладдя, так і утвердження диктатури – в історії було дуже багато випадків, коли у такий спосіб затверджувалися диктаторські режими. Все залежить від того, як виписаний закон: який предмет референдуму він допускає, які процедури встановлені щодо ініціювання референдуму, агітації "за" чи "проти", підрахунку голосів, контролю з боку суспільства тощо. Я, особисто, не бачу підстав проведення референдуму в Україні у найближчий період, але якісний закон про референдум має бути прийнятий – до того, коли, дійсно, в країні назріє причина для його проведення", – зазначає голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Популярні новини зараз

"Холостячку" Злату Огнєвіч роздягли і розглянули з усіх боків на першому груповому побаченні: мокра і в пелюстках троянд

Оля Полякова приліпила собі три пари вій замість кокошника: крутіше за кавун на голові

Українцям додадуть ще одну пенсію за станом здоров'я: юрист пояснив, хто увійшов до пільгової категорії

Після скандалу в Києві Instasamka "присмокталася" до тіла в капюшоні: на це дивляться наші діти

Показати ще

Верховна Рада - фото Знай.ua
Верховна Рада - фото Знай.ua

Питання, що можуть бути винесені на референдум, мають бути загально-національного характеру.

"В статті 4-й написано, що у нас допускається референдум щодо зміни територій – це викликало багато тез, що це може бути освячення анексії Криму чи відрізання непідконтрольної частини Донецької і Луганської областей. Однак, тут референдум не є самодостатнім процесом прийняття цього рішення, а є кінцевим етапом дуже довгої процедури, яка відповідає міжнародним стандартам: має бути міжнародна угода, ратифікацію про яку має прийняти Парламент і лише після того закон про ратифікацію виноситься на схвалення всеукраїнського референдуму. Тож це, навпаки, виступає запобіжником", – відзначає співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Юлія Кириченко.

У розробленому проекті громадські організації виведені на один рівень з представниками політичних партій – тепер вони можуть бути в числі "прихильників-опонентів" питання, що важливо при формуванні комісії референдуму.

Зеленський у Раді, фото Знай.uа
Зеленський у Раді, фото Знай.uа

Хто фінансуватиме?

Щодо фінансування агітації, то прописані норми унеможливлюють надання коштів іноземними громадянами та державами – у якості контролюючих органів цього питання призначено Національну агенцію з питань запобігання корупції та Центральну виборчу комісію. Втім, за словами експертів, має бути врахована ще одна сторона фінансового питання.

"Ми сформували окремий додаток, якого немає у Виборчому Законодавстві: намагалися нівелювати агітацію до набуття статусу ініціативної групи. Агітація за збір підписів так само має бути максимально прозорою, щоб жодні "треті сторони" не мали можливість в тіньовий спосіб фінансувати навіть збір підписів. Цей термін буде досить короткий і складатиме всього 60 днів", – підкреслює голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Референдум - ілюстративний матеріал, Спутник
Референдум - ілюстративний матеріал, Спутник

Організація самого референдуму, згідно наданим змінам, має фінансуватися виключно за державні кошти. А, взявши лише кількість комісій, яка дорівнюватиме близько 30 тисячам, виходить досить кругленька сума.

"Це дуже дороге задоволення – на організацію референдуму знадобиться близько 2 млрд грн. При чому, має бути обґрунтування, що це, дійсно, народна ініціатива загально-національного значення", – наголошує Ольга Айвазовська.

Серед запропонованих змін є обмеження кількості питань – згідно з проектом Закону, на референдум може бути винесене лише 1 питання.

Закон встановив кворум для проведення – будь-який референдум вважається тим, що відбувся, якщо прийшло щонайменше 50 % виборців, відповідно до Державного реєстру виборців. Проте, ці аспекти вже викликають чимало критичних коментарів у соціумі.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.

Референдум від президента

Розпочинаємо прес-конференцію "Референдум від президента: чого очікувати від законопроекту". Долучайтеся ;)

Geplaatst door Реанімаційний Пакет Реформ - РПР op Donderdag 11 juni 2020