Інші назви свята:

  • «Адріан і Наталія»,
  • «Наталя Вівсянниця і Адріян Осінній»,
  • «Вівсянниці»,
  • «Горобинники».

У цей день святі молилися щоб був мир і любов у подружжя, а шлюб їх щоб міцним був.

Історія свята

Наталія і Адріан були подружньою парою, і жили вони на початку 4 століття в Нікомідіі. Наталія, яка виросла в християнській родині, вийшла заміж за багатого і знатного язичника. Тільки рік вони прожили разом і тоді почалися гоніння християн.Максиміліан імператор прибув в Нікомідію і багатьох християн піддавали тортурам. Адріан був настільки вражений, як мученики виносили всі ці випробування, що став питати про їх бога. І в підсумку сам повірив у Христа. Тоді і його схопили і кинули до в'язниці. Наталя, дізнавшись про це, відразу поспішила до свого чоловіка. Навіть коли Адріана катували його дружина до самого кінця була з ним і підбадьорювала його. А після смерті їй явився Адріан, який сказав, щоб Бог чекає її, і вона пішла з ним в Царство Небесне.

Традиції та обряди

У цей день закінчували прибирати овес, тому більшість традицій були пов'язані саме з вівсом. Готувався великий вівсяний обід, з вівсяними млинцями, кашею, толокном на молоці з медом і маслом, вівсяним киселем з ягодами і фруктами. Вважалося, що толокняний дух допоможе запобігти пожежі в стодолі і прожене гнив, тому толокно пили всюди.

Популярні новини зараз
Всіх чоловіків змусять встановити "Резерв+": які зміни чекають мобілізацію Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть "Допекли за 4 години": українці, які оплатили послуги "Київстар", залишаються без зв'язку Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Показати ще

Предки заговорювали стодоли перед роботою: «Несе Наталя в клуню вівсяний млинець, а Одріян - толокно в горщику. Щоб задуха і гниль, та раптовий вогонь від стін відсахнувся, щоб молотники добрим словом роботу почали ». А вівсяні млинці і толокно були як жертва - частування для овинника - дух, чимось схожий на домовика, але який живе в стодолі і дивиться за добром.

Коней теж пригощали вівсом, іноді для них навіть пекли вівсяне печиво. Це був як подарунок за їхню працю під час польових робіт. Але до вівса завжди ставилися з повагою: «Не коні везуть, овес везе»; «У ситого коня вісім ніг»; «Не поганяй батогом, поганяй мішком».

У лісі вже було багато ягід, в основному калина і горобина, і грибів. Ягоди використовували в лікувальних цілях, робили з них пастилу, мармелад і кисіль.