Найкращі фільми про Чорнобиль

Аварія на ЧАЕС не найпопулярніша, але досить помітна тема в кіновиробництві. Крім документалок, яких про аварію знято сотні, існує і безліч художніх фільмів різних жанрів.

«Чорнобиль», 2019

Цей заснований на реальних подіях американський серіал розповідає про перші дні після трагедії — про працю ліквідаторів і людей, які віддавали їм накази. Подивитися варто не тільки заради сюжету, а заради емоцій. «Чорнобиль» дуже атмосферний, з екрана буквально віє енергією страху і невідомості, що огортає історію тих днів. І актори передають цю енергію на всі 100 відсотків.

Творці серіалу провели колосальну роботу з відновлення подій давно минулих днів — але ж частина цієї інформації досі засекречена. Звичайно, про справжню документальність мова тут не йде — хоча творці на це і претендували. За що і поплатилися критикою з боку жителів СНД: місцями зображення радянської дійсності виглядає вже дуже «журавлиною», і глядачі, які застали ті часи, не можуть цього не помітити.

Це ні в якому разі не применшує достоїнств серіалу як художнього твору і не скасовує високої якості картинки. Багато хто вважає, що саме "Чорнобиль" — найкращий серіал минулого року. У чомусь він навіть заткнув за пояс знамениту «Гру престолів» — зокрема, графікою.

До речі, хоча комп'ютерними ефектами для «Чорнобиля» і займалася британська компанія, за основу було взято матеріали, створені для українського міні-серіалу «Метелики» від Film.ua, про який ми розповімо далі.

Інші художні фільми на тему Чорнобиля

Чотирисерійний український фільм «Метелики» режисера Віталія Воробйова примітний використаними при його створенні новими технологіями. Художники з комп'ютерної графіки за архівними документами відтворили до найменших деталей інтер'єри станції, реактор до і після вибуху, і навіть сміття і уламки — творці розповідають, що уважно стежили за тим, щоб там не виявилося ніяких недоречних деталей. Саме на графіку пішла левова частка півторамільйонного бюджету. І недаремно: в 2013 році «Метеликів» номінували на VES Awards «За видатні візуальні ефекти в телешоу», де вони, щоправда, програли «Грі престолів».

І вся ця скрупульозність — заради історії про кохання, де аварія на ЧАЕС виступає тільки фоном. За сюжетом юна дівчина Аля приїжджає на вихідні до родичів в Прип'ять. Коли трапляється аварія, батько Алі, військовий пілот, стає одним з ліквідаторів. До доньки він посилає солдата з запискою — і між хлопцем та дівчиною спалахують почуття.

Любов на тлі катастрофи — популярний сюжет. До двадцятиріччя аварії на ЧАЕС вийшла мелодрама «Аврора» від Оксани Байрак. Аварія і тут не в центрі сюжету, кіно про інше: про людські долі, які змінила ця трагедія.

Аврора — дівчинка з дитячого будинку в місті Прип'ять, яка мріє стати балериною. Однак вибух атомної станції не лише ставить хрест на її мріях — серйозне опромінення загрожує її життю. Тільки операція за океаном, в США, може дати їй шанс.

Ще один художній фільм, який показує масштабну катастрофу через призму окремого людського життя — «В суботу» Олександра Міндадзе. Фільм продюсувала німецька компанія, в Німеччині ж проходила постобробка стрічки.

Саме в суботу сталися фатальні події — стояли теплі весняні вихідні, країна готувалася до травневих свят, і люди безтурботно виходили на вулицю. А тим часом повітря вже отруювала вивільнена радіація...

Кажуть, найкращі фільми — ті, де перед героєм стоїть дійсно складний вибір. Вибір між однаково поганими варіантами. Головний герой стрічки «В суботу» випадково дізнається про катастрофу і про рішення партійної верхівки якомога довше зберігати те, що трапилося, в таємниці. Розповісти про це — значить посіяти паніку серед населення Прип'яті та порушити наказ керівництва. Промовчати — залишити населення цілого міста в невіданні про небезпеку, яка їм погрожує. Хоч у фільмі і показується вибух реактору (знімали кіно серед промислових пейзажів Донеччини), творці обійшлися мінімумом спецефектів і зняли глибоку психологічну драму.

Варто згадати і україно-французький фільм «Земля забуття», який цікавий, крім іншого, участю в ньому Ольги Куриленко — на той момент вже дівчини Бонда. Інший важливий факт — зйомки частково проходили на території зони відчуження, а не просто в схожих на неї пейзажах, як більшість схожих картин.

Цей фільм розповідає про чорнобильську катастрофу очима простих людей — людей, для яких життя в той злощасний день розділилося на «до» і «після». У головної героїні, Ані, в ту квітневу суботу повинне було відбутися весілля. Замість цього їй довелося пережити непоправну втрату і багато років вчитися жити заново. Скалічила аварія і інші долі, про які теж розповідає нам дебютний фільм режисера Михаля Боганіма.

Можливо, творці «Землі забуття» надихалися більш старим фільмом «Розпад», знятому на кіностудії Довженка ще в 1990-му році. Цей фільм отримав золоту медаль венеціанського кінофестивалю і гранпрі міжнародного кінофестивалю в Іспанії. Цей фільм піднімає відразу безліч тем — від приховування трагедії владою до маленьких особистих драм окремо взятих людей. У ньому задіяні кращі актори того часу, і це дійсно той фільм, яким Україна може пишатися. Розпад — це не тільки про радіацію, це про суспільство, людей і відносини між ними.

Цікавим є і такий фільм як «Рейнджер з атомної зони» про колишнього капітана підводного човна, який присвятив життя боротьбі з мародерами. Відразу після катастрофи чорний ринок заполонили товари із зони радіоактивного відчуження. Саме з «підприємцями», що орудують на кинутої землі, веде нерівний бій капітан на прізвисько Борсук.

Цю ж тему зачіпають такі фільми, як «Вовки в зоні» і «Рік собаки», зняті в 90-х роках.

Жахи і триллери про чорнобильську зону

Не обійшли стороною тему чорнобильської катастрофи фантастика і жахи. Крім широко відомої серії «Сталкер», що включає і фільми, і книги, і комп'ютерні ігри, є й інші фільми, що навіюють на глядача жах. Можна по-різному ставитися до ідеї появи породжених радіацією монстрів в зоні відчуження, але зі своїм завданням — лякати глядача — такі фільми справляються на відмінно.

Один з яскравих представників жанру — «Заборонена зона». Це історія про групу мандрівників, які вирішили випробувати себе в екстремальному туризмі і відправилися в занедбану Прип'ять. Поки на небі світить сонце, місто здається мертвим, але вже до вечора герої розуміють, що вони не самі. Враження від екскурсії у мандрівників дійсно виявилися незабутніми — правда, не такими, як їм хотілося б.

Про чорнобильських мутантів оповідає і інший ужастик, «Монстри», знятий в 1993-му році. А ось у картини приблизно тих же років, «Третя планета», сюжет, хоч і фантастичний, але зовсім інший: люди-мутанти, які населяють заражену радіацією зону, тут — не монстри, а навпаки — цілителі, здатні вилікувати навіть найважчий недуг.

Документальні фільми

Документальних фільмів про Чорнобильську катастрофу значно більше, ніж художніх. Багато з них особливого інтересу не представляють, але деякі не поступаються художнім ні за атмосферою, ні за гостротою викликаних емоцій. А ще — саме документальні фільми, як правило, найстрашніші — куди там фільмів жахів!

Особливий інтерес представляє радянський фільм «Дзвін Чорнобиля», знятий через рік після катастрофи. Це спогади людей про виживання в чорнобильській зоні відразу після аварії.

У 1996-му році вийшов документальний фільм «Чорнобиль: всередині саркофага», що показує, як виглядала зона відчуження десять років по тому.

Відразу кілька фільмів вийшло до двадцятип'ятиріччя трагедії, в 2011-му році. Це «Чорнобиль, зона мовчання», «Чорнобиль: загублений світ» і «Чорнобиль 25 років потому». Вони всебічно висвітлюють історію аварії на ЧАЕС, розповідають про катастрофу за свідченнями очевидців та архівних документів.

Звичайно ж, цей список далеко не повний. Аварія на ЧАЕС — одна з наймасштабніших техногенних катастроф минулого століття, яка зачепила — прямо або побічно — сотні тисяч доль. Крім того, навколо цих подій довгий час була завіса таємниці, і багато фактів невідомі досі. А властивості радіації і наслідки її впливу на людей теж до цих пір не вивчені до кінця. Всі ці фактори призводять до того, що документальні фільми про Чорнобиль не залишають байдужим жодного глядача, адже відносяться до категорії «стосується кожного».

Навіть стільки років потому, коли, здається, вже вся можлива інформація відкрита і доступна, навіть у вигляді фото та відео, неможливо не відчути жах від того, що в Києві безтурботно відзначали травневі свята — а буквально в декількох кілометрах вмирали в лікарні пожежні, які гасили реактор. До цього дня фотографії покинутих міст і сіл викликають мурашки по шкірі — адже жителі залишали будинки, думаючи, що повернуться через кілька днів. Залишали назавжди. Тому Прип'ять виглядає немов загубленою в часі, і ця містика в ній і приваблює творців кіно — як професійного, так і аматорського.

Вийде незабаром

23-го квітня 2020 на прокат вийде новий фільм білоруського виробництва — «Заборонена зона» від компанії «Медіа Куб». Він повідає про події 1989-го року — через пару років після аварії на ЧАЕС.

Дія цього психологічного трилера відбувається в зоні відчуження. У перші роки після катастрофи там процвітало мародерство — покинуті будинки і цілі населені пункти приваблювали любителів легкої наживи.

Ця історія розповідає про групу молодих людей, які випадково потрапили на покинуті території і стали причиною смерті місцевого мародера. Від нього вони «успадкували» сумку з великою сумою грошей. Фільм показує, як разюче можуть змінюватися люди під впливом обставин, як сильно діє на них страх. Як і в інших подібних фільмах, чорнобильська зона — лише фон, декорація, в якій розвиваються події, але саме цей фон робить історію живою і справжньою.

За словами режисера, у картини є два альтернативних фінали. Який же з них побачить глядач?