Психолог Неллі Верховська у своєму блозі на "Обозревателе" розповіла про те, що не більше 10% людей, які потрапили в біду, були обдурені, побиті або ще щось в цьому роді, розкажуть про свої проблеми. Ще гірше йдуть справи з дітьми – маленькі люди, за словами психолога, у разі неприємностей найчастіше замикаються в собі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Тому, що в пострадянському суспільстві неприємно визнавати, що опинився в жалюгідному становищі. Це замовчування проблем призводить до того, що в них потрапляють нові жертви, а злочинці не завжди бувають покарані", - говорить вона.
Психолог стверджує, що жертви і постраждалі мовчатьчерез те, що їм соромно визнати свою слабкість. Однак у дітей можуть бути інші причини.
"Нещодавно під Одесою відбувся показовий випадок – дитину-інваліда мучила компанія юних моральних виродків. А їх жертва мовчала, затягуючи проблему, продовжуючи перебувати в ній. Діти мовчать про перенесені знущання не завжди тому, що їм соромно визнати, що були жертвою. Іноді вони просто не вірять, що батьки в змозі їм допомогти. І не завжди із-за слабкості батьків, буває, що батькам байдужі біди їх дітей. У найважчих випадках, замість батьківської підтримки, можна отримати глузування або докори від тих, хто природою призначений захищати", - попереджає експерт.
Якщо ви смієтеся над "дитячими бідами" своєї дитини - тоді ви чужинець і ворог:
"Адже для дитини смішні для вас біди тяжкі і величезні, тому що віна – дитина. Допоможіть їй побачити рішення його проблем і спертися на вашу мудрість. Тоді вона буде з вами радитися, а не боятися ще й вас", - радить Верховська.
"Звинувачувати інших у всіх неприємностях, голосячи над потерпілим дитятком? Теж не варіант, треба вчити бачити компроміси і вибирати людей для спілкування. Навчіть фільтрувати коло контактів: вчитися бути ближче до когось розумного, приємному і подалі від дурних, деструктивних людей. Прикиньте, якщо дитина розповідає про проблеми в школі, не лякаєтеся ви ще більше, ніж він сам? Якщо дивіться з жахом і починаєте голосити, ну який ви захисник?" - пише психолог.
На думку кандидата психологічних наук, дитині треба показувати і доводити, що ви підтримаєте її і спробуєте зрозуміти.
"Розпитуйте про події її життя з інтересом, пропонуючи варіанти поведінки. Не заперечуйте її ідей виходу з ситуацій, адже ви теж не оракул, просто повідомляйте, що є альтернатива. Вчіть в спілкуванні з вами тренуватися поважати і себе, і співрозмовника. І які б пристрасті не розповів би вам дитина, демонструйте впевненість і силу подолати проблеми. Тому що це найвигідніші важелі реакції: такі емоції осяють рішенням з вашого підсвідомості, навіть якщо ви поняття не маєте, що робити", - радить фахівець.
Раніше портал "Знай.uа" повідомляв, що вчені назвали переваги самотності.