Дуже часто нас переслідує відчуття, що тижні, місяці та роки пролітають дедалі швидше. Вченим вдалося дізнатися, чому час сприймається інакше в різному віці й чи можна уповільнити його хід.

Про це повідомляє ВВС. Експерименти підтверджують, що здатність оцінювати проміжок часу змінюється з віком. Якщо попросити двадцятирічну та сімдесятирічну людину вгадати не рахуючи, чи пройшла хвилина, перша зробить це точніше. Тоді як для людини літнього віку час промине трохи швидше.

Американський біолог Роберт Б. Сотерн вирішив дізнатися на власному досвіді, чи відчує він сам ефект прискорення часу. Впродовж 45 років п'ять разів на день він вимірював і записував температуру свого тіла, артеріальний тиск, пульс та свою оцінку проходження хвилини.

Так дослідник намагався з'ясувати, чи впливає час вживання медичних препаратів на їхню ефективність. Він дійшов висновку, що з часом його вміння оцінити час стало менш точним. Вченим й досі не вдалося виявити ділянку мозку, яка відповідала би за цей процес.

Популярні новини зараз

Українцям додадуть ще одну пенсію за станом здоров'я: юрист пояснив, хто увійшов до пільгової категорії

Таїсія Повалій з омолодженим обличчям зібралася в Київ, але її не впізнали: сама на себе не схожа

З'їв бутерброд і "прописався" біля унітазу: українцям масово впарюють фальсифіковане вершкове масло

Ольга Сумська показала чоловіка, який їй зраджує: "Спасибі"

Показати ще

Біологічний годинник людини керує лише добовими циклами сну та пробудження, але жодним чином не впливає на наше сприйняття швидкості часу. Досліди показали, що різні нейропсихічні розлади вказують на те, що принаймні чотири різні ділянки головного мозку можуть відігравати роль у нашому сприйнятті часу.

Наприклад, діти з синдромом Туретта, який виражається в численних моторних і голосових тиках, точніше оцінюють невеликі інтервали часу за інших. Одним з пояснень цього може бути те, що в них частіше активується префронтальна кора головного мозку. Саме з її допомогою хворі намагаються контролювати тики.

В той же час, для дітей с синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю час іде набагато повільніше. Тому їм складно видіти на місці навіть п'ять хвилин.

Це підтверджує гіпотезу, що наше сприйняття часу у людини пов'язане з функцією дофаміна. Це нейромедіатор, який відповідає за відчуття задоволення чи відсутності болю.

Але спостереження вказують на те, що пришвидшення плину часу з віком є цілковитим міфом. Все залежить від інтервалу часу, про який ідеться. Під час досліджень дорослі середнього віку вказували, що години і дні минають так само, як і раніше, а прискорюються насамперед роки.

Весь секрет криється у тому, що хід часу оцінюється двома способами. Людина дивиться на це в перспективі, ставлячи питання, як швидко іде час у даний момент. Час також оцінюють в ретроспективі, коли замислюємося, як швидко минув вчорашній день чи тиждень.

Якщо ці відчуття збігаються, плин часу здається рівномірним. Але іноді вони надто різняться. Це особливо помітно під час старіння. Частково це пояснюється тим, що з віком в житті стає дедалі менше нових вражень і дедалі більше рутини. Люди традиційно оцінюють плин часу за кількістю прожитих подій.

Змінити це можна легко. Щоб вихідні не промайнули безслідно, варто не проводити їх на дивані перед телевізором, а наповнити цей час якимось новим досвідом та враженнями. Тому ввечері неділі вихідні здаватимуться значно довшими.

Нагадаємо, раніше портал "Знай.ua" повідомляв, в США виявили неймовірну екологічну аномалію.