Нещодавно Тарас Тополя з гурту “Антитіла” зіткнувся з погрозами на свою адресу через те, що підняв делікатну тему вакцинації українських військових, які навесні вирушили у складі миротворчих сил ООН у Конго. Тарас досить давно поєднує музичну кар'єру з волонтерством та громадською діяльністю, в цьому році почав працювати як молодіжний посол UNICEF Ukraine. Тому не дивно, що його стривожила відсутність у українських миротворців необхідних щеплень, котрі ставили їхнє життя під загрозу.

Знай.ua” відверто поговорив з Тополею про цю ситуацію. Також ми торкнулися болючої теми війни на Донбасі. Тарас пояснив, який вихід наразі є у українців і у кого знаходиться ключ від миру. Також він поділився своєю думкою про те, що стало тривожним сигналом для режиму у Кремлі. Крім цього, Тополя поділився враженнями від стадіонного туру “Hello” гурту “Антитіла”. Нагадаємо, найближчий концерт музикантів відбудеться у Одесі в День Незалежності, 24 серпня. 

Тарас Тополя

Тарасе, відразу хотілося б розібратися в ситуації, яка склалася після вашого відкритого звернення до президента з проханням допомогти забезпечити вакциною українських військових, які вирушили у Конго з миротворчою місією без необхідних щеплень - в країну, де регулярно реєструють спалахи холери і багатьох інших страшних хвороб. На вашу адресу надійшли погрози. Так? Чому, як гадаєте?

Популярні новини зараз

У США покінчив життя самогубством зірка серіалу "Друзі": подробиці

Екстрено госпіталізували: в Києві чоловіку відрізало ноги потягом на очах у пасажирів

Україна зважилася на рішучий крок по Криму і Донбасу, деталі

Мільйони українців ризикують втратити пенсії, кому час шукати підробіток на старість

Показати ще

По-перше, це не було відкрите звернення до Президента, це була публікація із висвітленням проблеми, в якій я в тому числі відмітив сторінку Президента. Але я переконаний, що такі проблеми мають вирішуватися на рівні відповідальних осіб, і розраховувати лише на волю Президента - небезпечна практика, бо він не повинен замінювати державні інституції і брати на себе їх функції. 

Стосовно sms і вибуху - думаю, що мета була залякати. Я маю великі сумніви, що ті люди, які прислали це повідомлення, наважаться вчинити якісь дії в цьому напрямку, але все одно це спричинило трохи тривоги в родині. Зараз діти перебувають під наглядом ДСО.

Я думаю, що це і спроба залякати, і натяк на те, що я цю тему маю більше не підіймати. Але цієї проблеми ніколи раніше не виникало. Стався прецедент. 

До цього прецеденту миротворці відправлялися у Конго вакцинованими у повному обсязі. Ця ситуація сталася лише у цьому році.

Тур HELLO!

Хотілося б окремо поговорити про “Антитіла”. Ваш тур “Hello” збирає тисячі прихильників на стадіонах. Ваші пісні вже почули Львів, Харків і Полтава, на черзі - Одеса і Київ. Але не обійшлося без труднощів. Чому концерт у Львові був під загрозою зриву?

Десь за місяць до нашого стадіонного концерту запустився процес по заміні газону на Львів Арені. І адміністрація заборонила нам будувати будь-які конструкції на газоні стадіону. Відповідно, це поставило під зрив повністю концерт. Якщо ти не можеш задіяти частину стадіону, саме зеленого газону, то сенсу в концерті немає.

Нам пропонували відміняти концерт, що взагалі було б катастрофою для нас, тому що на той момент більше десяти тисяч квитків були продані, або переносити на півроку - теж не вихід. І в результаті тривалих перемовин, іноді емоційних, ми прийшли до того, що ми залишаємо концерт на Львів Арені, поле закриваємо спеціальним покриттям, а сцену ставимо на бігових доріжках.

Єдине - половину стадіону нам заборонили брати. Тому ми були вимушені задіяли лише півстадіону.

Які враження після концертів у Харкові та Полтаві? 

Харків взагалі дуже приємно вразив кількістю людей, атмосферою. Все вдалося! На черзі - Одеса, 24 серпня. У Полтаві один депутат придбав пару сотень квитків і роздав їх серед дітей, підлітків. Воно виглядало зі сторони, звичайно, дивно, але я знаю, що квитки потрапили дійсно до тих, хто не міг собі дозволити їх придбати. Мої враження від Полтави загалом дуже хороші!

Тарасе, хотілося б почути вашу думку про політичні зміни в країні. В Україні новий президент і, як і очікувалося, партія "Слуга народу" на парламентських виборах отримала більшість голосів. Є думка, що все, що відбувається зараз у нас - це демократія в чистому вигляді. Ви згодні з цим?

Так, я так само кажу. Вибори - це є прекрасний прояв демократичних процесів, які відбуваються в нашій Україні, це є момент зміни влади, зміни політичних еліт. Хто б які політичні погляди не сповідував, але є консенсус в тому, що демократичний процес виборності влади в Україні дійсно працює. Ця можливість недоступна, я акцентую на цьому увагу, для наших північних сусідів, для багатьох пост-радянських країн. І, власне, ці вибори, хто б як до них не ставився, це “хороший вірус”, що гарантовано заразить суспільства колишніх радянських республік.

Також ці вибори - тривожний сигнал для режиму у Кремлі. Вони таких процесів дуже бояться, тому що люди бачать, як можна і потрібно змінювати еліти, якщо вони не влаштовують, що можна не підчинятися “палкам, дубинкам и автозакам”, дихати вільно. І, власне, цього, я думаю, у Кремлі дуже не хочуть і зараз будуть максимально вчинювати дії, щоб таких сценаріїв, як в Україні, не відбулося.

Але побудова Громадянського суспільства - це не відпочинок на курорті, це тяжко, з потом і кров’ю, але по іншому ніяк.

Ситуація в країні підняла на ноги багатьох, сколихнула, скажімо так. Слава Вакарчук створив партію "Голос", до складу якої приєднався і Сергій Притула. Для когось це стало несподіванкою, а для когось - цілком очікувано. А ви що думає про це, та про музикантів і шоуменів у політиці?

Я думаю, по-перше, що будь-яка людина має право спробувати себе у політиці. Людина будь-якої професії. Якщо вона може повезти за собою певну кількість людей, якщо вона може завоювати довіру цих людей і потім реалізувати в своїх діях цю довіру в певний результат, то це я вважаю добре.

Не варто навішувати принизливі ярлики на Святослава Вакарчука, Володимира Зеленського чи Сергія Притулу, чи ще когось, і кричати, що шоуменам місце лише на сцені, і принижувати артистів лише за те, що вони виявили бажання йти в політику. Кожен має таке право!  Але з моменту, коли шоумен потрапляє у парламент чи виконавчу владу, він є вже меншою мірою артист, а більшою мірою людина-державник, функція якої інша: не співати, не смішити, а робити інші, не характерні до цього для неї речі. Тому будемо дивитися, оцінювати, наскільки ефективно. 

В тих речах, в яких я не буду погоджуватися, я буду публічно про це казати, або ж погоджуватися і публічно підтримувати.

Вірю, що ані Святослав Вакарчук, ані переважна більшість тих людей, які зайшли у новий парламент, не націлені здавати суверенітет держави, не націлені знищувати Україну і нівелювати її інтереси. Тому все, що стосується роботи в інтересах України - незалежної, унітарної, сильної - я буду підтримувати ці ініціативи, незалежно від персони і політичної сили.

Відзначилася і Оля Полякова, яка вирішила йти у Раду з жіночою партією (на наступні вибори). Не всі політики поставилися до цього серйозно. Оля жорстко відрізала будь-які глузування і провокації. Ви підтримуєте ініціативу співачки? 

Я взагалі не збирався це коментувати публічно, але оскільки ви запитуєте, то я маю свою думку стосовно її заяв. Та риторика, з якою Оля Полякова починає свій шлях у політиці, вона для мене абсолютно не прийнятна. Тобто ті слова, ті епітети і словесні звороти, які вона обирає для того, щоб говорити про себе, як захисницю жіночих прав, вони в принципі мають бути детально проаналізовані наявними в Україні правозахисними організаціями, жінками ООН, наприклад.

Я не думаю, що будь-яка жіноча організація, всеукраїнська і міжнародна, яка має представництво в Україні, підтримає її після тих заяв, які вона зробила, наприклад, в відеоінтерв’ю журналісту Максиму Назарову. Як мінімум, після заяви, що вона “збирається надрать задніцу мужикам”, у цивілізованому світі вона б вже отримала публічний осуд.

Всіх, скажімо, розсудливих жінок, які дійсно борються за свої права і роблять це коректно, свідомо, я би закликав відреагувати. Тому що такі заяви, які робить Оля Полякова, вони лише шкодять конструктивному жіночому руху, до якого я долучений в рамках своєї діяльності як молодіжний посол ООН. Такі заяви роблять жіночий рух токсичним. А стосовно персони Олі, можу сказати, що вона сильна особистість і здатна вести за собою людей, головне - куди.

Ви за професією юрист і могли б стати непоганим політиком. Чи запрошували вас у свою команду лідери партій або самі замислювалися про політику?

Запрошували прийняти участь у політичній кампанії, але для мене зараз є велике поле можливостей досягати тих цілей, які я ставлю перед собою, не будучи формалізованим у якусь політичну силу і без депутатського мандату. В рамках діяльності проекту U-Report і UNICEF ми здійснюємо потужну громадську активність, і я вважаю, що ми робимо це досить ефективно.

Коли я прийму рішення йти у політику, я про це обов’язково заявлю.

Сьогодні “Антитіла” - це музичний колектив, який збирає стадіони по країні. Я - громадський діяч, чоловік, батько двох дітей. Ніякого іншого статусу для себе в найближчий час не передбачаю.

В Україну все більше приїжджають світових зірок (варто згадати Atlas Weekend в цьому році, UPark). Здавалося б, все добре. Але тільки не на Сході України, де досі продовжують гинути українські воїни-захисники. Волонтери з жахом говорять, що велика частина українців стала байдужою до війни на Донбасі. Це такий дисонанс. Як думаєте, люди втомилися від війни?

Всі люди тікають від поганого до хорошого - це наша природа. Війна на Сході, що ініційована Кремлем, не розпочиналася Україною, не ми залазили на чужу територію, не ми анексували Крим, не ми заходили у Вороніж чи Ростов своїми військами без шевронів, не ми ступали своїм військовим чоботом на землі Краснодару. Ми лише реагуємо і захищаємо унітарність своєї держави та інтереси народу. 

Не лише для політичної еліти України, а і для всього світу є очевидним те, що завершити війну просто за бажанням України - наразі неможливо. Тому що Україна не має достатніх сил і засобів, щоб військовим чином встановити контроль над своїми кордонами і повернути суверенітет на забраних у нас територіях. Тому що наш супротивник - це не маріонеткові уряди так званих “ДНР”/“ЛНР”, наш супротивник - це Кремль. І він смикає за ниточки, і він є власником потужної військової машини на континенті, проти якої Україні протистояти об’єктивно дуже важко.

Тому те, що люди втомлені від війни, звичайно, в цьому є доля правди. Те, що люди хочуть її завершити, звичайно! А я вас запитаю, хто із людей хоче воювати в цьому світі? Ніхто! Люди не хочуть бойових дій - і це нормально, це логічно, ніхто не хоче помирати.

Тільки тут питання в тому, хто є причиною цих бойових дій і у кого є ключ від миру? Так ось причиною є режим, який сидить у Кремлі. Режим, який водить своїх громадян в Росії конвоями ОМОНУ, зомбує народ пропагандою, якому все одно на пожежі у Сибіру чи вибухи атомних реакторів на своїй території - йому потрібна залежна підконтрольна Україна. Відповідно, можна втомлюватися, пиняти на український уряд, можна звинувачувати кого завгодно, але...

І тому у нас є два варіанта: або ми втомлюємося від війни, складаємо лапки, здаємо інтереси держави і починаємо “мирні процеси”, керуючись вказівками Кремля - приходимо до якихось мирних угод, нехтуючи інтересами держави; або ми, зціпивши зуби, продовжуємо боротися, терпіти, втомлюватися, але відстоювати незалежність і своє майбутнє.

Ви почали роботу у новому напрямку - стали молодіжним послом Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Що входить у ваші обов'язки? 

Комунікація з молоддю у всіх можливих формах. Я спостерігаю те, що у глобальному світі обмін інформацією стає дуже інтенсивним, а потік інформації - ущільнюється, від молодих людей це потребує певних навичок. Мені здається, що головне сьогодні - це вміти об’єднуватися і комунікувати заради однієї мети і реалізації спільних цілей. Вміння шукати потрібну інформацію і застосовувати свої навички в правильному руслі. І третя навичка - гнучкість, англійською мовою це flexible - мати широкий кругозір, гнучкий розум і постійно розвиватись.

У вас підростають двоє чудових синів. Складно їм зростати в родині двох артистів? Мама, співачка Alyosha, їздить на гастролі, тато збирає стадіони... 

Непросто, але ми справляємося, допомагають бабусі, дідусі, няня. Коли Олена на гастролях, я беру на себе всі функції, коли я - вона. Отак і намагаємося. І діти вже у дитячий садок ходять, легше.

Тарас з родиною

А сини теж хочуть бути артистами, як батьки?

Вони вміють співати, ми це вже бачимо - у них є почуття ритму, відчуття голосу, вміють інтонувати, але я не знаю, чи захочуть вони бути? Підростуть - ми зрозуміємо. 

Олена одного разу зізналася, що у неї троє синів, маючи на увазі вас, як третього. Вам доводиться поступатися дружині в сімейних питаннях? 

Всі “мужчини” - це дорослі діти. Чи ви не знаєте цього? (Посміхається) 

Тільки іграшки змінюються. Спочатку ми маленькими машинками граємося, потім - великими. Це, звичайно, жарт. Вона ж так само піклується і про мене, і про дітей. В цьому є доля правди. У певних речах я поступаюся дружині, у певних - принципово ні. Але ми сідаємо говорити завжди, коли є розбіжності у думках, і приходимо до спільного консенсусу.

Юлія Абрамова 

Нагадаємо, раніше Тарас Тополя розповів, які сюрпризи вони з дружиною роблять один одному

Також "Знай.ua" писав, що погрози змусили Тараса Тополю з "Антитіла" звернутися до українців

Крім цього, Тарас Тополя поділився думкою про зміни, які необхідні в українському законодавстві.