Недержавні нагороди "Народний Герой України" фронтовики цінують набагато більше, аніж медалі від Генштабу. І не дивно, адже їх присвоюють тим, хто по-справжньому відданий своїй країні. Свого часу отримав таку почесну відзнаку і покійний прапорщик, боєць "Альфи" Юрій Журавльов.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Нещодавно його товариш по службі, з яким разом пройшли пекло під Дебальцевим, розповів, чого коштують такі ордени насправді та як це – бути у перших рядах оборони.
Позивний "Шахта": чотири роки на межі смерті
Починаючи з 2014-го військовий наважився не на один подвиг, постійно ризикував собою, беручи участь у найнебезпечніших спецопераціях. 28 вересня у фортеці Хотин нагороду отримала сім'я бійця, який пішов з життя, так і не дізнавшись, як багато зробив для України.
У кімнаті покійного Журавльова досі все так, ніби він живий: акуратно застелене ліжко, речі на тому ж місці. Лишилася навіть пластикова пляшка, де маркером позначено: "Шахта" , позивний Юрія. Юрій Журавльов і Руслан Муляр, який з дня на день повинен був почати службу в цьому ж підрозділі, назавжди залишилися на Донбасі.
"Знаєте, масштаб особистості Юри був таким, його типаж і харизма, вчинки і подвиги заслуговують, щоб про нього зняли фільм. І це буде реально крутий сюжет, наповнений одночасно патріотичним поривом і військовим трагізмом, гумором , безмежною любов'ю до всіх і всього, що оточувало цю людину ", - згадують друзі.
Свою військову базу Юрій жартома називав "табором" чи "селом", куховарив на всіх, дуже любив потішити побратимів смачненьким. 12 травня відзначили його день народження, а 26 його не стало.
Позивний "Шахта" також отримав не просто так: родом із Донецької області, тому як ще могли назвати місцевого? Спочатку він служив у ВДВ, потім потрапив в Нагорний Карабах, але війна на Донбасі змусила негайно повернутися додому і стати в оборонну лінію.
"…його вербували і на грузинську війну, але він відмовився. Перед війною він працював далекобійником і жив в Бердянську. Юра як уродженець Донецької області добре розумів особливості менталітету місцевих, їх настрою і шкалу цінностей, говорив з ними на одній мові. Але його вірність Україні і розуміння ситуації зробило свою справу. Для нас він був справжньою знахідкою. Він був органічним в середовищі місцевих людей, крім того, знав усі місцеві дороги досконально, а це було дуже важливо для відходу після проведеної операції або при об'їзді блокпостів", - кажуть товариші по службі.
Навесні 2014 року Юрій брав активну участь у спецопераціях з перехоплення зброї в анексованому Криму, отримав орден "За мужність", пережив 19 ротацій і всі – на лінії вогню. Замолоду займався боксом, став кандидатом у майстри спорту, привчав до цього і сина, але на жаль успіхів дитини побачити на власні очі так і не встиг:
"У бою відчував, як себе вести, що буде відбуватися. У ньому був стрижень воїна. Це все гени прадідів-козаків, які прокинулися з початком війни в добровольцях. А воював з кулеметом російського виробництва "Печеніг", який знайшли під Дебальцеве. Юра дав йому ім'я Стасик. Зараз він в музеї СБУ. Після бою Юра жартував: "Я йому кажу: Стасик, вгамуйся, а він все хоче працювати".
Напередодні останньої ротації боєць написав рапорт, але повернувся додому вже за інших, трагічних обставин. Погодився залишитися на фронті, хоча відчував, що навряд чи вийде з окопів живим.
Так і сталося. Але його знайомі досі згадують Журавського та Муляра, як символ героїзму та незламності духу.
Дивіться: нацгвардія США та наші морпіхи, ротація в Конго, Invictus games 2018
Нагадаємо, армія Путіна влаштувала масову провокацію на військових навчаннях НАТО.
Як повідомляв Знай.ua, морський піхотинець розповів, чому відмовився від спокійного життя і поїхав на Донбас.
Також Знай.ua писав, зниклий без вісти екіпаж чотири роки шукають в Азовському морі.
