"Планую воювати, поки не закінчиться війна. Потім буду думати - залишатися в армії чи ні", - таке важливе рішення прийняв для себе простий хлопець із села Владислав.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяСеред побратимів "Сержант" (позивний бійця) здобув собі репутацію людини, яка не просто готова допомагати іншим, а й цінує справжню, чоловічу дружбу, рятувати один одного тут вже давно стало доброю традицією.
Фронт зсередини: боєць АТО дивом вижив після важкого поранення
З метою особистої безпеки Владислав попросив не називати його прізвища, проте про свою службу розповів охоче. Не так давно він завершив курс лікування у військовому госпіталі Одеси.
Піти на війну – свідомий вибір, який змінив його погляди докорінно. Жартує, що більше не помиляється в людях, адже фронт – це ніби лакмусовий папірець, одразу видно, хто є хто насправді.
"Сержанту" всього 23 роки, родом з Херсонської області, отримав середню спеціальну освіту і працювати почав ще в 16, не хотів "сидіти на шиї у батьків":
"Їздив на заробітки в Росію. Так, було таке (посміхається). У мене там рідний брат живе. На початку війни ми з ним сварилися. У нього були свої аргументи за Росію, у мене свої - за Україну. Десь два роки взагалі не говорили на цю тему. Зараз зійшлися. Він переживає і вже розуміє ситуацію, як вона є насправді. Строкову службу проходив у Національній гвардії України. Після закінчення мені пропонували старшинську посаду, але я відмовився, треба було їхати додому", - згадував він в коментарі "Цензор.нет".
Рік тому Владислав підписав контракт, дізнався, що морську піхоту забирають в АТО, пішов до командира і сам попросився на фронт. Вже за тиждень передислокувався із 503 окремим батальйоном до Маріуполя, потім – до Водяного.
"Але найбільше я розчарований в Одесі. Якось вийшов тут на КПП і почув, як жінка кричала: "Одеса - це не Україна, а окрема держава". Командир мій тут лежав поранений - зайшов в магазин, звернувся українською, а йому відповіли, що" українською мовою вони не розмовляють". Йому було прикро. Я розчарувався в багатьох людях. Навіть в тих односельців, про яких був хорошої думки. Один знайомий питав у моєї мами, скільки мені заплатили за поранення. Хтось каже: пішов воювати за гроші. Знаєте, якщо людина оцінює своє життя в 20 000 гривень, то я готовий покласти перед ним на стіл ці 20 000 і вбити його. Я своє життя ціную вище", - впевнений боєць.
Батьки добре знали: син їде в зону бойових дій, але якийсь час мамі казав, що "сидить в тилу", аби не хвилювалася. Після чотирьох операцій довелося розкласти все по поличкам.
"Коли ж дізналися, що я в лікарні, тато вперше за 23 роки звернувся до мене "синок". Коли вилікуюсь, хочу далі служити. Лікарі кажуть, що я не зможу. Треба буде списуватися, або ж до військкомату йти, або в тилову частину. Але я туди не хочу. Треба воювати, а не в тиловій частині сидіти. Планую воювати до тих пір, поки не закінчиться війна. Потім буду думати - залишатися в армії чи ні", - підсумував "Сержант".
Дивіться: зброя снайперів в ООС, будні гранатометників
Нагадаємо, у мережі показали, як працює секретний підрозділ ЗСУ.
Як повідомляв Знай.ua, Україна запроваджує додаткові заходи безпеки в Азовському морі через втручання російського флоту.
Також Знай.ua писав, ЗСУ отримають на оснащення новітній бойовий модуль.
