Центр інформації про права людини опублікував страшну статистику нападів на активістів. Тільки з початку 2018 року в Україні постраждали щонайменше 53 людини з активною громадянською позицією, від зловмисників, кому їх переконання встали поперек горла. Найстрашніше в цьому – мовчання і бездіяльність правоохоронних органів. Хоча поліція заявляє про те, що більшість цих справ були благополучно розслідувані, розслідування деяких з них виявилися заморожені на невизначений термін.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяКерівник Центру, Тетяна Печончик, розповіла, що в основному насильство стосується борців з корупцією, екоактивістів, ЛГБТ, борців з незаконною забудовою, феміністок, прокураинские активісти на окупованих територіях, а також ліві і анархісти.
Ми підозрюємо, що за частиною цих нападів стоять якісь кримінальні угруповання, на місцевому рівні, вони часто зростаються з місцевою владою, з правоохоронними органами, з бізнесом – і, відповідно, коли активісти починають піднімати певні питання корупції і зловживань, вони страждають від таких атак,
– пояснила правозахисниця.
Крім того, за словами Печончик, за частиною нападів на активістів можуть стояти члени радикальних груп, у тому числі ультраправих.
Правозахисники відзначають, що в певних випадках правоохоронці неправильно кваліфікують напади на активістів і були випадки, коли докази цих злочинів були знищені.
зокрема, справу про вбивство харківського активіста Миколи Бичка спочатку кваліфікували як самогубство і змінили кваліфікацію лише під тиском його односельців.
Також кваліфікацію справи міняли у випадку з нападом на радника мера Херсона Катерини Гандзюк. Спочатку поліція розслідувала справу як хуліганство і тільки потім кваліфікувала інцидент як замах на вбивство. 4 листопада активістка померла.
Додамо, що перед цим, 2 листопада, Юрій Луценко заявив, що в понад півсотні справ про напад на громадських активістів правоохоронні органи не встановили жодного замовника. Раніше ж генпрокурор звинувачував у повільному розслідуванні нападів на активістів їх самих.
"Вина в цій ситуації лежить не тільки на бандитських елементах і неякісної роботи правоохоронних органів, але і на атмосфері тотальної ненависті до влади, яку сіє частина громадських активістів", – заявляв глава ГПУ.
Нагадаємо, Знай.uа повідомляв, що 4 листопада в Україні померла активістка Катерина Гандзюк, яку невідомі облили кислотою. Пізніше з'явилася інформація про те, що поліція терміново перекваліфікувала справу. Українці висловили свої припущення про те, хто міг вбити дівчину і кому вона могла перейти дорогу.
