Статус української сторони – чи сторонні ми?

Днями у Новій Зеландії дозволили використовувати марихуану в медичних цілях. Слідом за цією новиною у Верховній Раді знову заговорили про можливе обговорення законопроекту про легалізацію марихуани навесні 2019 року. Один з його співавторів законопроекту – народний депутат Олег Мусій, він же екс-міністр охорони здоров'я України, як і раніше переконаний, що це питання є актуальним для країни, і сподівається, що схвалений профільним комітетом Верховної Ради ще в 2016 році законопроект №4533 вже в новому році все-таки стане законом.

У всіх ще свіжі в пам'яті новини про легалізацію марихуани в Канаді. Це вже не перша країна, яка на законодавчому рівні дозволила оборот і вживання канабісу. Хтось "за", хтось "проти". Але варто звернути увагу на те, що в більшості розвинених країн Європи дозволено вживання марихуани у лікувальних цілях. У більшій половині штатів США дозволено використання конопель за медичними показниками, а в деяких з американських штатів і зовсім діє повний легалайз.

Ви запитаєте: навіщо це треба нам? Навіщо це треба Україні? Варто звернутися до витоків – повільний, але світовий легалайз не за горами, цього вимагає наш час, наше суспільство, наша економіка і державність. На думку організаторів щорічного "Конопляного # маршасвободи" у Києві, завдяки підконтрольному обороту і вживання марихуани в рази знизиться наркотрафік в нашій країні, якому зараз силові структури ніяким з доступних способів не в силах протистояти. Тому краще включитися в цей потік і взяти його під контроль. Тільки таким чином, на їхню думку, вдасться зменшити наркотрафік, розрядити криміногенну обстановку в країні, інтегруватися в Європу, та й діри в бюджеті держави підлатати. Наприклад, за оцінками американського експерта і виконавчого директора компанії "C21 Investments Inc"* Роберта Чейні, обсяг нелегального українського ринку конопель досягає не одної сотні мільйонів доларів, а якщо підрахувати обсяг податкових надходжень в результаті легалізації, то він буде вимірюватися десятками мільйонів, що було б дуже до речі для економіки країни. За оцінками економістів "C21 Investments Inc"*, приблизний прибуток від легалізації марихуани в Україні може скласти близько 71 мільйона доларів США.

На прикладі сучасних інформаційних майданчиків можна реально оцінити важливість легалізації тих чи інших явищ в нашому суспільстві. Системою Tor користуються не тільки, як прийнято вважати, злочинці, педофіли і терористи, але й різні експерти, громадські активісти, журналісти і просто люди, які там можуть вільно і без обмежень висловлювати свою думку. У найбільшого майданчика в DarkNet-е HYDRA, наприклад, є свій цілком легальний telegram-канал. Там публікують виключно свіжі наукові дослідження з терапевтичного застосування марихуани і досвіду її легалізації в різних країнах.

Виходить, що інформацію в нашій країні можна отримати легально, а самого продукту немає.

Сама історія нам підказує, яким шляхом йти – за радянських часів Україна була одним з найбільших виробників марихуани в європейській частині світу. До 1950-х років понад 150 000 га землі призначалися для вирощування цієї рослини, використання якої було строго обмежено серйозно обгрунтованою необхідністю будь-якого виробництва. Саме подібні суворі, але неконтрольовані, правила породили вже тоді тіньовий ринок збуту канабісу, що стрімко розвивався. При грамотній оцінці цих обставин державою і своєчасної реакції на можливості, які відкривалися перед нами тоді, можна було б уникнути розвитку незаконного обороту конопель. Але всьому свій час.

Американський сенатор від демократів Чак Шумер, що активно виступає за повсюдну декриміналізацію канабісу, в одному зі своїх виступів зазначив: "Будь-яка країна рано чи пізно зрозуміє і зможе правильно оцінити всі можливості узаконеного обороту марихуани". Ну а зараз пора зробити вибір Україні: вона прагне бути в одному ряду з розвиненими країнами, приєднатися до них, бути в авангарді нових можливостей або буде озиратися назад, тягнучи за собою валізу стереотипів, які ні до чого доброго до сих пір не привели.