В цей день православні українці відзначають Старий Новий рік. Традиція святкування бере початок від розбіжності Юліанського календаря (календаря «старого стилю») і Григоріанського календаря — того, за яким зараз живе майже весь світ. Розбіжність календарів у нашому столітті складає 13 днів.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяСтарий Новий рік — це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке вийшло в результаті зміни літочислення. Через ці розбіжності календарів ми відзначаємо два «Нових роки» — за старим і новим стилем.
Примітний той факт, що в ніч з 13 на 14 січня люди мають можливість «досвяткувати» найулюбленіше свято. Адже для багатьох віруючих українців Старий Новий рік має особливе значення, оскільки від душі відсвяткувати його вони можуть лише після закінчення Різдвяного посту.
Більше того, різниця між Юліанським і Григоріанським календарями збільшується кожне сторіччя, коли число сотень на рік від Різдва Христова не є кратним чотирьом, на один день. Тому з 1 березня 2100 року ця різниця складе 14 днів. А з 2101 року Різдво і Старий Новий рік будуть відзначатися на день пізніше.
З року в рік популярність Старого Нового року зростає все більше. Люди ставляться до нього, як до самостійного свята, яке продовжує чарівність Нового року або навіть для деяких дозволяє відчути цю чарівність вперше. Адже це свято більш спокійне, йому невластива метушня, яка є неминучим супутником Нового року.
Варто окремо відзначити, що до сьогоднішнього часу збереглася давня традиція встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.
В цей день господині пекли печиво, що нагадувало корів, свиней і овець. Всі сусіди могли прийти в будинок і поласувати цією стравою, заплативши господарям трохи грошей, що на завтра здавалися в парафіяльну церкву.
