Нещодавно Україна та Грузія ухвалили спільне рішення стосовно додаткових умов безвізового режиму. Тепер наші земляки можуть потрапити туди, маючи при собі внутрішній паспорт.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧи стане це ударом для Польщі, котра непогано підняла свою економіку на наших плечах, поки не ясно. Все ж таки, рвонути на заробітки в іншу країну не так просто. Але ті, хто живуть у Грузії давно, залюбки діляться перевагами та недоліками.
Україна та Грузія: історія дружби
Як відомо, більшість українців, які переїхали до Грузії на постійне проживання у другій половині ХХ ст. Ы за часів незалежності – жінки, які одружилися з грузинами.
Зараз кількість українсько-грузинських шлюбів зросла – як не дивно, через російський фактор. Часто грузини зустрічають своїх наречених під час відпочинку або роботи в Україні. Раніше рівень російсько-грузинських контактів такого плану був також високим, зараз в’їзд до Росії для грузинів практично неможливий.
Крім того, у грузинських магазинах Україна представлена в основному продуктами харчування: кондитерськими та горілчаними виробами, чіпсами, кавою, соками, соняшниковою олією, згущеним молоком, м’ясними виробами, пшеницею. Так, українська соняшникова олія займає більше 90% грузинського ринку, пшениця.
Наші в Грузії: як живеться українцям?
Яскравий приклад тому показала Анастасія Пугач, котра переїхала у гірську країну вже досить давно, відкрила там бар і живе у своє задоволення – в країні смачного вина та гостинних людей.
"До Грузії я переїхала дуже спонтанно. Мій хлопець з друзями, в грудні 2013 року, відкривав хостел в гірськолижному курорті Гудаурі. На той момент у мене не було чіткого уявлення, чим я себе займу в Грузії, але і в Україні мене нічого не тримало, тому я переїхала без будь-яких сумнівів. Перших два місяці ми жили в хостелі. Для мене це був новий досвід, чого тільки не доводилося робити. З'явилося багато друзів з України та Росії, з багатьма з них я досі спілкуюся. Коли ти живеш на гірськолижному курорті, особливо не відчуваєш вплив культури нової країни, тому як такої адаптації не відбулося", - розповідала Анастасія.
По закінченню сезону вони з друзями переїхали в Тбілісі, знімали там квартиру, а згодом знайшли і приміщення для бару. На ремонт пішло півтора місяці, все зробили самі:
"Якраз в цей період впритул налагоджували ділові відносини з грузинами, і я зрозуміла, що знаходити спільну мову з місцевими мені складно. Тбілісі - це дуже розслаблене місто, тут життя не кипить, а плавно протікає, до цього важко пристосуватися після Києва. Але до всього з часом звикаєш. Мені знадобилося три місяці, щоб почати відчувати себе комфортно".
Ціни
Ціни особливо не відрізняються від українських. У Грузії мало виробництва і, як наслідок, багато імпорту, у тому числі і з України.
Переважно всі продукти купують в супермаркетах, але за смакотою краще їхати на базар. На базарі можна знайти все що завгодно, продавці завжди "котики" - часто пригощають. Якщо ти не говориш по-грузинськи, для тебе товар завжди дорожче. Тому краще знати базові фрази для побутового спілкування з продавцями.
Самі базари тут діляться на туристичні та локальні.
"Я б не радила купувати вино, сири і чурчхеллу на розкладках в центрі міста. Можна знайти набагато смачніше і дешевше в інших місцях, про які місцеві розповідають з великим задоволенням". Похід на базар в Тбілісі - це завжди ритуал. Як у дитинстві з бабусею: потрібно встати раніше, щоб відхопити кращі продукти. У дитинстві мені це здавалося безглуздим, але тепер я точно знаю, що бабуля була права".
Заробіток і розпорядок дня
Анастасія зараз має час і на відпочинок, вся її робота полягає в закупівлі продукції та контролю роботи барменів.
"Раніше, коли у нас ще не було найманих працівників, ми з подругою працювали в барі вдвох. Коли ти закриваєш заклад о 3-4 годині ранку, а на наступний день відкриваєшся в п'ять, реальність спотворюється, і ти відчуваєш себе Алісою в країні чудес. Ми з подругою в такому темпі протрималися п'ять місяців, потім нарешті з'явилася можливість найняти барменів, але мені досі дуже складно заснути раніше години ночі", - згадувала вона.
Чи легко стати своїм?
Грузини дуже люблять українців, тепло до нас ставляться, тому стати своїм не складно. Іноді, звичайно, виникають конфлікти, в яких тобі кажуть: "Це моя земля, я тут головний".
"Я вважаю, що це все-таки недолік виховання і намагаюся з такими людьми не спілкуватися. На щастя, таких не багато. В цілому ж, мої грузинські друзі дуже мені допомагають у всьому. Я знаю, що в будь-якій ситуації, коли мені потрібна допомога або підтримка, завжди знайдуться люди, які прийдуть мені на допомогу", - додає українка.
Мовного бар'єру як такого не існує, але грузинську варто вивчити, у них дуже складні букви і кілька важких для вимови кумедних звуків.
"Я поки можу тільки читати букви і говорити на дуже примітивному рівні, але кожен день я вчу якісь нові слова. Мені подобається звучання цієї мови", - підсумувала землячка.
Дивіться: Доля українських заробітчан
Нагадаємо, експерт шокував зворотною стороною безвізу.Як повідомляв "Знай.ua", в одному з польських міст заявили, що хочуть змінити стосунки зі Львовом, оскільки там прославляють Бандеру, що є "скандалом і провокацією". Також "Знай.ua" писав, у Польщі українця викинули з вікна.
