Нова редакція "Українського правопису": коли введуть і навіщо це потрібно?

Нова редакція «Українського правопису» передбачає ряд змін у написанні звичних для нас слів. Як ви вважаєте: чи потрібно міняти правопис? Ми впевнені: нові правила правопису української мови повинні полегшувати, а не ускладнювати життя. Але чи так легко сприймуть нововведення носії української мови? Скільки часу знадобиться на те, щоб українці почали користуватися новими правилами? І чим зумовлені ці зміни? Чи буде правопис організовано таким чином, що посприяє поліпшенню грамотності людей? Давайте дізнаємося.

Новий звід правил: чи важливо це?

22 травня 2019 року було оприлюднено повний текст нової редакції українського правопису. Його опублікував центр лінгвістичних досліджень на Україні, Інститут мовознавства ім. Олександра Потебні НАН. Як повідомляють відкриті джерела, у цей же день Кабінет міністрів схвалив новий правопис, але поки не затвердив.

Як правило, після оприлюднення правопис у редакції 1992 року втратить свою силу. А новий, підготовлений спеціальною Українською національною комісією із питань правопису, вступить у дію.

Над новою редакцією правопису команда фахівців Нацкомісії працювала з 2015 по 2018 рр. У ході громадського обговорення проекту щодо окремих зауважень в українському правописі було внесено окремі зміни.

Дізнайтеся про ряд змін у написанні звичних для нас слів. Навіщо їх потрібно було вводити? Читайте також про те, коли почнуть діяти нові правила?

Навіщо було потрібно вносити зміни?

Богдан Ажнюк, член Української нацкомісії з питань правопису, в інтерв'ю 24 каналу зазначив, що причиною внесення змін до «Українського правопису» є необхідність внесення коректив у звід правил, тому що «жива» мова змінюється, і правопис має стати відображенням існуючих змін.

Український мовознавець відзначив, що необхідність внесення змін обумовлена вживанням одних і тих же слів у різному орфографічному оформленні в інтернет-виданнях, друкованих джерелах, на радіо та телебаченні.

За його словами, тільки мертві мови: такі як давньогрецька, санскрит та латинська не змінюються з часом. Богдан Ажнюк каже, що наша мова з кожним роком все більше змінюється. Вона «жива», не така, якою була колись, тому повинна розвиватися.

Як пояснює експерт, на сьогоднішній день у письмовій українській практиці правопис схожий на «гуляйполе». За його словами, зміни, що відбулися з часом в українській мові, повинні відображатися у правописі.

У результаті команда фахівців Національної комісії дисциплінувала звід правил. Українці отримали нові норми, які, згідно із твердженнями експерта, повинні полегшити життя, а не ускладнити його. Чи так це насправді? І наскільки радикальні ці зміни в «Українському правописі»? І коли вони почнуть діяти? Давайте розберемося.

Коли нововведення набудуть чинності?

Протягом майже 3-х років спецкомісія працювала над новою версією українського правопису. Враховувалася критика, певні зауваження, проект обговорювався із громадськістю...

Тепер уряд повинен опублікувати відповідне рішення, - цього поки не відбулося. Коли Кабінет міністрів зробить це, - нікому невідомо. Поки всі в Україні користуватимуться звичними для нас правилами.

В уряді поки вивчають і розглядають схвалені ними положення. Щодо термінів введення у силу нових правил в «Українському правописі» в Міністерстві освіти відповіли ЗМІ, що цього можна очікувати в найближчий час.

Чи буде процес нововведень швидким?

Як правило, зміна правопису спричинить за собою необхідність створення нових підручників. У Міністерстві освіти України поки не готові відповісти на запитання: коли новий правопис запрацює для навчання дітей?

Ніяких офіційних розпоряджень навчальні заклади ще не отримували. Однозначно відомо, що найближчі 5 років у тестах ЗНО нововведення не будуть враховані. Під час поступового впровадження нових правил допускатиметься і стара форма, і нова.

Процес впровадження мовних нововведень не буде швидким. Оновлення підручників, нові методики з правопису для педагогів, - усе це займе певний час. Педагоги не проти нововведень і винятків із правил. Більшість із них - прихильники того, щоб правопис належним чином організовувалося. Деякі вважають, що зміни важливі, оскільки необхідно сприяти удосконаленню грамотності українців.

Деякі українці плутаються в словах. Не знають, які слова пишуться разом, окремо або через дефіс. Чи поліпшать зміни в «Українському правописі» грамотність людей, покаже час. Із нововведень усім доведеться перенавчатися писати по-новому.

Кожен із нас у будь-якому віці повинен вдосконалюватися. Мовознавці відзначають, що нововведення полегшить правопис, оскільки зменшиться кількість правил. І учням буде легше сприймати нові правила.

Новий правопис: як правильно?

Давайте коротко познайомимося з деякими змінами в «Українському правописі»:

• Важливість фемінітівів в українській мові останнім часом викликала чимало дискусій. Хтось вважає, що вони не потрібні, інші наполягають на їх використанні для досягнення гендерної рівності. Швидше за все, українцям незабаром доведеться звикати до нових форм слів правопису і використання фемінітівів. Нововведення допускають вживання фемінітівів завдяки суффиксам –к, -иц(я), ин(я). Наприклад: членкиня, працівниця, директорка, філологиня, продавчиня.

• У деяких споконвічно українських та давніх словах дозволяється писати на початку слова перед -н і -р букву «и»: ирій (вирій), индик (індик), ирод (ірод).

• У словах грецького походження допустимі паралельні форми вживання «т» замість «ф»: Атени (Афіни), міт (міф), етер (ефір).

• Українську букву ґ вживатимуть більше. Наприклад: Ґорґани, Ґулівер, Ґонґадзе, ґвалт, Верґілій, Ґетте.

• Слова з «пів» писатимуться наступним чином: пів яхти, пів юрти, пів яблука, пів хліба, пів Києва, пів моркви, пів години, пів відра, пів літра. Нагадаємо, правопис, затверджений із 1992 року, диктував написання цих слів у такий спосіб: пів'яхти, пів'юрти, пів'яблука, півхліба, пів-Києва, півморкви, півгодини, піввідра, півлітра. Слова-виключення: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра, півмісяць, півоберт, півовал, півострів.

• Іменники третьої відміни із закінченням на -ть після приголосного у родовому та давальному відмінках матимуть два варіанти закінчення на -і та -и: Руси (Русі), незалежности (незалежності), осени (осені), радости (радості), чести (честі), гідности (гідності).

• У словах, які утворилися з давньогрецької та латинської мов буквосполучення АU передається через поєднання букв -ав (паралельна форма із поєднанням -ау зберігається). Наприклад: павза (пауза), савна (сауна), авдитория (аудиторія).

• Слова з латинським коренем -ject- [je] уписьмовій формі необхідно передавати як «є»: траєкторія, проєкт, фоє.

• Ті слова, які ми раніше писали через дефіс, тепер потрібно буде писати разом: пресконференція, пресреліз, вебсторінка, вебсайт, експрезидент, попмузика.

• Більше слів із великої літери: День Соборності України, День Незалежності України, Бог, Пресвята Трійця.

• І більше маленьких букв у неофіційних документах. Наприклад: президент, генеральний прокурор.

Обійдемося без казусів: а чи зможете ви?

Безумовно, українська мова є запорукою міцної ідентичності нації. Це основа нашої етнокультурної цілісності. Але чи готові до нововведень ви? І як дивитися на ці зміни?

Останнім часом українська мова стала більш широко використовуватися у друкованих виданнях та по телебаченню. Видаються книги українською мовою. Відчуваючи непевність у власній мовній компетенції, багато політиків вивчають рідну мову.

Деякі українці вважають, що українська мова є суттєвою ознакою цілісності нашої нації. Її функціонування та розвиток повинні відбиватися у правописі. Інші, навпаки, - прихильники колишніх стандартів у правописі.

Правопис, безумовно, кодифікує нашу мову в соціолінгвістичному контексті. У Інституті мовознавства ім. Олександра Потебні НАН вважають, що масове використання української мови останнім часом призвело до хаосу та розхитування мовних норм. Широке коло користувачів, у тому числі в ЗМІ та у інших видавництвах часом дезорієнтує читача. Відносно радіо та телебачення, - слухача.

Сьогодні ми чуємо різноманітність діалектів, інтонацій, говорив, акцентів та вимови на українських телеканалах. Досить часто через мовні казуси того чи іншого високопосадовця у інтернеті віддразу ж з'являються меми.

Незважаючи на вік, територіальність, соціальність та вікові особливості усі ми повинні бути грамотними. Правопис - це еталон, відображення нашого усного мовлення. Давайте писати грамотно та правильно! Графіка, орфографія, пунктуація - ось ті сполучні, які важливі для правильного змісту та грамотного формулювання думки.

Незнання граматики часом може зіграти з нами злий жарт. Можливо, потім через це хтось навіть потішатиметься. Щоб не допускати помилок у оголошеннях, соціальних мережах та документах, важливо бути гранично грамотними. Завжди перевіряйте те, що пишете. І нехай із вами не трапляються ніякі мовні казуси!

Бажаючим отримати новий український правопис, можна зайти на сайт Інституту мовознавства та завантажити повну версію.