Цьогорічний опалювальний сезон для багатьох киян став справжнім "крижаним кошмаром". Щодня до міського Контактного центру 1551 надходять десятки скарг на відсутність опалення або ледь теплі батареї в оселі. Та, судячи із шаленого потоку постів обурення у соцмережах, значна частина залишених заяв так і залишається невиконаною. Чимало звернень із проханням допомогти у вирішенні проблеми відсутності належного тепла та зменшенні щомісячної сплати за централізоване опалення надійшло і до нашої редакції. Тож Знай.ua дізнавався, у який спосіб це можна зробити.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
КМДА завалюють скаргами: "Нас тримають за якусь худобу!"
Купу відповідних скарг можна знайти і на офіційній сторінці КМДА у Фейсбуці.
"І дзвоню, і зареєстрована - кожен раз говорять "завтра", навіть час вказують. Яке плавно з 12:00 переповзе протягом дня до 18:00, а потім знову на "завтра" перестрибує. Правда, сьогодні вже інформація додалася, що в будинку насос зламався. Той самий, який (нібито) влітку перевіряли і чистили. Навіть воду гарячу відключали. Ось тільки явно влітку до того насосу ніхто і не підходив - воду гарячу на 2 місяці вирубали і все. Зате платіжки за опалення будуть ... це вже точно не забудуть", – обурюється киянка Надін Семенець.
Доходить до того, що люди, намагаючись знайти рішення проблеми, почали ділитися порадами на офіційних сторінках міської адміністрації.
"Досі були трохи теплі батареї, а коли дійсно температура на вулиці падає, батареї стали холодними. Хто про це повинен піклуватись?", - обурюється користувач Фейсбуку Elena Skurchinska.
"Дружньо раджу звертатися навіть не до вашого ЖЕКу (вони існують, як фінансові бульки для відмиву та прогонки баблопотоків), а до вашого районного депутату/депутатів", - коментує Loki Oskorei.
План дій - відштовхуємося від 3 можливих причин
Як стверджують експерти, проблему треба розділити одразу на кілька частин.
"Опалення може бути відсутнє з трьох причин. Перша – з вини постачальника, а в Києві це, переважно, КП "Київтеплоенерго" ТОВ "Євро-Реконструкція": ремонт на теплотрасі чи інші проблеми, пов'язані з транспортуванням і транспортуванням. Друга – це поламки в самих будинках, а третя – відсутність подачі тепла до будинків: дві останні причини – це відповідальність керуючої компанії (в минулому – ЖРЕО) та ОСББ. Наприклад, близько 40 % будинків в Дарницькому та Дніпровському районах не підключені – це ОСББ та житлово-будівельні кооперативи (ЖБК)", – зазначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Тож, першим чином споживача має з'ясувати, хто постачальник тепла. Далі треба зв'язатися, безпосередньо, із представниками даної компанії, зазначивши адресу і дізнатися чи все в порядку.
"Можливо, щось несплачене в будинку - вони мають перевірити його у власній базі "проблемних" будинків. Можливо, юридична особа, яка постачає тепло, заборгувало НАК "Нафтогаз Україна" – тоді споживач має звертитися зі зверненням до КМДА, аби вирішити дану проблему. Додатково перелік столичних компаній-боржників можна перевірити на сайті "Нафтогаз Україна"", – пояснює Олег Попенко.
У випадку ж 2 чи 3 із названих причин за обслуговування і подачу тепла в будинок відповідає ЖРЕО або ОСББ/ЖБК.
"Якщо людина пройшла першу інстанцію – звернення до постачальника – і з'ясував, що там все добре, треба зв'язатися із місцевою керуючою компанією або голови ОСББ та ЖБК і з'ясувати, чому немає тепла в будинку. Наприклад, як було на вул. Вербицького, де встановлювали індивідуальний тепловий пункт, постачальник затримав процес. Або, можливо, якісь неполадки всередині будинку", - наголошує експерт.
Куди скаржитися та як добитися перерахунку?
Як підкреслив голова Спілки споживачів комунальних послуг, єдиним контролюючим органом роботи комунальників у Києві є Житлово-комунальна інспекція при Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА.
"Сюди споживач може поскаржитися на роботу комунальних служб, на роботу комунальних служб (зокрема, і КП "Київтеплоенерго") на відсутність гарячої, холодної води, відсутності або низької якості опалення", - наголошує Олег Попенко.
У питанні перерахувань "за холод в оселях" теж потрібно вирішувати через працівників Житлово-комунальної інспекції.
За допомогою спеціального обладнання фахівцем буде зроблений вимір температури і проведено обстеження для виявлення причин зниження якості теплоносія. Після цього оформлюється акт про неналежне надання послуг. Згідно з цим документом, споживачеві буде здійснено перерахунок оплати послуги опалення.
- При зниженні температури з 18°C до 12°C в житлових приміщеннях і з 20°C до 14°C в кутових суму за централізоване опалення буде знижено на 5% за кожен градус відхилення від норми.
- Якщо ж температура нижче 12°C у житлових приміщеннях та 14°C в кутових - плата не нараховується.
Варто додати, що перерахунок проводиться тільки в тому випадку, якщо будинок не облаштований лічильником тепла і за фактом вже поданого на будинок теплопостачання.
Куди звернутися у разі ігнорування: принцип "віч-на-віч"
Що стосується ж безпосереднього контролю виконання зобов'язань компаній-постачальників, які мають вчасно робити належний ремонт комунікацій та обслуговувати інженерні мережі в період опалювального сезону, то тут спроба знайти відповідальних заходить у глухий кут.
"Система взаємовідносин всередині держави вибудувана так, що споживач залишився з постачальником послуги один на один. Йому взагалі нікуди звернутися. Це призводить до чималих наслідків – наприклад, приватні котельні, що заборгували 20 – 30 млн грн, можуть завтра "звернутися", як юридична особа подавши на банкротство, і десятки будинків залишаться без тепла. Зазвичай, це відбувається у невеличких містах, але минулого року зустрічалися і в Києві", – каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Так само, і мова про накладання якихось "санкцій" за неякісні послуги на комунальників теж не йде – в законодавстві відсутні такі міри покарання.
Про відсутність дієвого єдиного контролюючого органу в даній сфері говорять і інші експерти.
"Чинне в Україні законодавство функції державного нагляду/контролю в сфері ЖКГ і захист прав споживачів послуг ЖКГ покладає на НКРЕКП (для своїх ліцензіатів) і Держпродспожівслужбу. Мінрегіон так само є центральним органом держави в сфері ЖКГ. Можна скаржитися їм. Але законодавство, на жаль, прописано так, що діє в інтересах монополій і ніяк не захищає споживачів", - експерт у сфері ЖКГ, голова Житлового союзу України Олександр Скубченко.
Ми і надалі слідкуватимемо за ситуацією в столиці, тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
