У зоні антитерористичної операції на сході України пліч-о-пліч з українськими військовими державу від російських окупантів захищають грузинські бійці.

Кожного з них на цю війну привели свої мотиви, передає ТСН.

Наприклад, воїн з позивним "Гюрза" бореться з "рускім міром" на Донбасі, прагнучи помститися за батька, якого вбили росіяни.  Свій шлях в зоні АТО він почав з "Азова", воював за Широкино. Каже, у той час був волонтером, б не міг вступити офіційно до Нацгвардії, хоча і є підполковником у відставці грузинської армії. У ЗСУ грузин став старшим солдатом розвідувального взводу, але за втраченим військовим званням не сумує і вважає себе боржником перед народом України. Справа в тому, що в 1992 році хлопці з УНА-УНСО воювали за Грузію, а грузини такого не забувають.

Росію "Гюрза" не сприймає через її патологічну пристрасть руйнувати все, до чого вона торкається.

"Подивіться на Абхазію, Цхінвалі - там" русскій мір ", крім руїн нічого немає", - каже боєць.

Грузини воюють за Україну цілими родинами. Наприклад, поряд з розвідником Мамукою – його 20-річний син Казимир.

Кожен з цих воїнів має в АТО свій оберіг. Наприклад, для Мамуки і його сина це кавказька вівчарка Лову, у суворого на вигляд "Гюрзи", - дві маленькі іграшки.

Недавно інформаційний портал "Знай.ua" писав, як військові розвідники відмічають своє професійне свято в зоні бойових дій.