Щовесни у мешканців Києва та його гостей з'являється приємна можливість милуватися абсолютно не загадковим, але при цьому дійсно неперевершеним видовищем. Більшість вулиць і проспектів міста перетворюються на забарвлені салатовими, білими і рожевими кольорами. Це квітнуть київські каштани – незмінний символ і візитівка столиці.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяГості з Балкан
Мало хто здогадується, що каштан – далеко не корінний киянин. Це дерево прибуло до нас із неблизьких Балканських країн, його природного ареалу існування. Легенда свідчить, що каштан приїхав до нас, щоб прикрасити одну з центральних вулиць, нині йменовану бульваром Тараса Шевченка. Однак, за наказом царя Миколи I, якому не сподобався вигляд заморської рослини, всі саджанці в авральному порядку були викорчувані й замінені на тополі. Від неминучої загибелі "балканського гостя" врятували звичайні кияни, що підібрали деревця і посадили їх у себе на подвір'ях. Згодом каштани прийнялися і з лишком віддячили своїм цвітінням.
Історичний факт
Красива легенда гарного міста. Проте, офіційна історія каштанової алеї – трохи прозаїчніша. За архівними даними, почалася вона 1842 року, коли в яру за університетом Святого Володимира (нині Тараса Шевченка) за проектом архітектора Вікентія Беретті з науковою метою був розбитий ботанічний сад. Рівно через двадцять років, у 1862-му, один із перших випускників університету, професор Рогович заклав тут ще й першу каштанову алею.
На сьогоднішній день, за даними міської влади, в Києві налічується близько 2 мільйонів каштанових дерев. При цьому кілька десятків із них – це ті самі, що посадили понад півтори століття тому.
Негласний символ столиці України
До недавнього часу гілка каштана красувалася не тільки на вулицях міста, а й на столичному гербі, жетонах метрополітену і безлічі місцевих товарів, виробники яких тим самим підкреслювали їх київське походження. Без перебільшення, одним із найвідоміших власників фірмової каштанової гілки є ще один незмінний символ столиці – знаменитий "Київський торт", історія якого налічує вже понад півстоліття.
Унікальна рецептура і технологія приготування «Київського торта» була розроблена в далекому 1956 році на столичній кондитерській фабриці імені Карла Маркса, наступником і правовласником якої нині стала Київська кондитерська фабрика "Рошен".
При цьому, незважаючи на те, що протягом більш ніж півстоліття рецептура торта багаторазово змінювалася і удосконалювалася, дизайн його упаковки залишався тим самим. З першого дня і до сьогодні на ній присутні головні символи Києва – зелене листя і два плода каштанового дерева.
Смак дитинства і "родзинка в горішку"
У далекі радянські часи "Київський торт" вважався не тільки візитівкою столиці УРСР, а й одним із кращих кондитерських виробів того часу, про що свідчать численні всесоюзні нагороди.
За рецептурою, торт містить два повітряно-горіхові коржі безе з кремовими прошарками. Його поверхня прикрашена фігурно нанесеним кремом у вигляді квіткового орнаменту. По краях торт обсипаний горіховою крихтою з фундука. До речі, цікавий факт: у справжньому "Київському торті" ніколи не використовували арахіс.
Насичений смак і майстерність кондитерів зумовили "Київському торту" всесоюзний "маст хев", визнання якого – непохитне в століттях. Як і 30 чи 40 років тому, збираючись у поїздку до родичів, істинний киянин недовго замислюється над тим, який сувенір привезти. Всі знають, що десь там від нього чекають ні що інше, як знайому з дитинства фірмову упаковку із зеленим листям і двома плодами каштана.
