Увечері 24 липня в Дніпрі, по проспекту Гагаріна, 92 були вбиті відомі в місті бійці АТО й активісти Олексій Вагнер і Максим Іващук, ще один воїн АТО й адвокат Едмонд Саакян був важко поранений. Були поранені також нападники на бійців АТО. Зараз поліція веде слідство у цьому кричущому інциденті. А в суспільстві не вщухають розмови: вчорашні бійці АТО на сьогодні – найбільш незахищена верства населення.

З якими життєвими обставинами стикаються вчорашні захисники Батьківщини, розібрався "Знай.ua".

Чикаго на Дніпрі

Начальник кримінальної поліції Дніпропетровської області Олег Грозь повідомив, що перестрілка в Дніпрі, в результаті якої загинули і постраждали відомі бійці АТО, виникла на ґрунті конфлікту двох сторін, стосовно "економічних інтересів". За його словами, стрілянина сталася після запланованої зустрічі. Вогонь вівся з автомата і пістолетів.

У свою чергу, нардеп від фракції "Самопоміч" Семен Семенченко вважає офіційну версію влади знущальною. На його думку, насправді має місце конфлікт інтересів між активною частиною ветеранського руху та системою в особі корумпованої частини поліції, організованої злочинності і їх "дахом" із керівництва України.

Популярні новини зараз
"Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати Якщо на гривню більше – субсидію не отримаєте. Який дохід повинен бути для пільги Українців поставили у жорсткі рамки: почнуть обмежувати Які електроприлади "тягнуть" найбільше - зараз це дуже важливо знати
Показати ще

Такий випадок - далеко не поодинокий: 27 липня виповнилося рівно два роки з дня вбивства одного із засновників полку "Азов" Ярослава Бабича. Ярослава знайшли повішеним у власній квартирі, однак рідні і поліція не брали до уваги версію про самогубство, в поліції навіть відкрили провадження за фактом умисного вбивства, але незабаром його закрили.

22 липня у Вінниці двоє з ножем напали на офіцера, який повернувся з АТО, - у відповідь на зауваження, двоє чоловіків просто пошматували військового ножем.
Місяць тому в київському парку ветеран АТО отримав ножові поранення в живіт, несумісні з життям. Конфлікт виник через сина загиблого, який на цьому місці грав на інструменті як вуличний музикант. Одному з мешканців будинку на Ярославовому Валу не сподобалося, що музика дуже гучна. Батько заступився за сина, після чого і стався конфлікт із різаниною.

За добу до цього колишнього учасника АТО скинули з 9-го поверху одного зі столичних будинків. Жертвою став військовослужбовець 12-го батальйону Збройних Сил України Дмитро Смірнов.

АТОшника Максима Бачинського викинули з поїзда за його проукраїнську позицію.

Лідер Всеукраїнського жіночого руху "За вольову Україну" Раїса Шматко констатує: "У Києві вбивають колишніх бійців АТО".

Як видно зі статистики - не тільки в Києві.
В ніч на 9 липня в Дніпрі сталася пожежа. Несподівано і дивно загорілася літня площадка піцерії Pizza Veterano, де працюють ветерани АТО.

Pizza Veterano була відкрита в Києві в 2015 році. Згідно з концепцією піцерії, тут працюють виключно ветерани АТО. Нещодавно філія закладу відкрилась у Дніпрі - але не пощастило.

Кому заважали хлопці, які повернулися з фронту і тихо-мирно працюють у кафе - так до кінця і не зрозуміло.

І такі факти, на жаль, не рідкість.

Держава, яка знущається

Багато з того, що сталося, можна списати на банальний кримінал, який останнім часом піднімає голову і відчуває себе дуже вільно.

Але не стоїть осторонь від долі вчорашніх своїх захисників і держава.

Любов Горбачова звернулася з відкритим листом до Президента України – її сина Олександра Горбачова, офіцера ЗСУ, сьогодні утримують у СІЗО міста Старобільськ за те, що він затримав сепаратиста-навідника.

"Тепер батько навідника руками слідчих і прокурорів відкриває все нові й нові кримінальні провадження проти мого сина. У червні 2017 року мій син отримав орден Богдана Хмельницького. Служачи державі, він затримав злочинця, який працював навідником - тим самим мій син врятував десятки життів чиїхось синів і чоловіків... А його тримають у СІЗО. Все тому, що батько затриманого – Володимир Куницький – місцевий олігарх із Сватово", - не приховує сліз матір.

Військовий 73-го морського центру Данило Турчин з Очакова прикував себе ланцюгом в Києві, біля будівлі Міноборони. Все тому, що вже рік командування центру не дає Данилу посвідчення учасника бойових дій, хоча хлопець був в АТО. Без цього посвідчення у Данила і ще 11 його бойових товаришів немає пільг, належного лікування, зарплати. Все тому, що АТОшники виступили проти свого командування і вказали на протиправні накази та огидне утримання військових в армії.

Вчорашні друзі і колеги

Велика кількість військовослужбовців із зони АТО звернулися в Держслужбу з питань праці через проблеми працевлаштування після завершення служби. Бійці не можуть повернутися на роботу, тому що роботодавці беруть нових людей або ліквідують посади. Неофіційно ж роботодавці зізнаються – колишні бійці АТО на роботі не потрібні, їх бояться, вони можуть зірватися, у них загострене почуття справедливості.

Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега розповів, що багато демобілізованих військових не можуть повернутися до старих місць роботи.

"За минулий рік було понад 400 звернень від колишніх учасників АТО. Фактично всі звернення розглянуті, за деякими сьогодні ще тривають додаткові перевірки, але вирішуються в першочерговому порядку, для того, щоб ці люди, наші воїни, які повертаються, не відчували, що вони залишилися один на один зі своєю проблемою", - зазначив Чернега.

Не шанують вчорашніх бійців і колишні односельці та друзі.

Доброволець Олег Савранський, який воював на Донбасі в складі батальйону "Айдар", був змушений всю минулу зиму прожити з дружиною в землянці тому, що місцева влада відмовилася виділяти йому землю для будівництва житла.
До того ж, кілька місцевих жителів звинуватили його в незаконному захопленні землі і вимагали відкрити проти нього кримінальне провадження.

Олег раніше проживав у селищі Ватутіне в Черкаській області, працював механіком. Після того, як у Києві почалася Революція Гідності, він поїхав до столиці України, де возив шини і допомагав на барикадах. Влітку 2014 року Савранського зарахували в батальйон "Айдар". Під час боїв на Донбасі він взяв у полон російського військовослужбовця. Був демобілізований 2 серпня 2015-го, після року служби в зоні АТО.

Після повернення в рідне село, місцева сільрада видала йому ключі від колишнього дитячого садка, заборонивши робити в приміщенні ремонт, оскільки будинок належить дитині-сироті. Після цього військовий вирішив викопати землянку і оселитись в ній разом із дружиною.

Згідно з українським законодавством учасники бойових дій мають право на пільги. У цей список входять лікування, субсидування комунальних послуг і плати за житлову площу, проїзд у громадському транспорті та навіть забезпечення житлом.

Безправні добровольці

"Проблема з різними утисками прав добровольців і солдатів Національно-визвольної війни в Україні набуває останнім часом загрозливих масштабів. Починаючи від маршруток, де через раз водії-хами просто виганяють воїнів з салону, не бажаючи визнавати їхні посвідчення, та закінчуючи їх командуванням, яке просто може не видати УБД бійцеві через свої шкурні інтереси", - каже блогер і військовий експерт Назар Приходько.

За словами Приходька, найстрашніше те, що знущання над АТОшниками не закінчуються утиском їхніх законних прав і свобод, останнім часом їх позбавляють ключового людського права - права на життя.

"Вважаю, що для всіх цих ганебних явищ потрібна противага у вигляді законів, а саме - зробити УБД таким документом, щоб ні у кого не виникло бажання навіть думати про відмову в його застосуванні: в держустановах, в транспорті, де завгодно. І прийняти закон про зброю, щоб не тільки АТОшники, а й звичайні громадяни мали право і можливість захистити себе від розгулу криміналітету, який, на жаль, відчуває себе все вальяжніше. І третє, що необхідно терміново вжити, - реформувати ЗСУ: тотальне оновлення командного складу із "совка" на бойових офіцерів цієї війни, тим більше, що війна породила багато гідних людей. Без демонтажу цих радянсько-олігархічних рудиментів свавілля по відношенню до ветеранів триватиме", - вважає експерт.

Зрозуміло одне: вчорашні захисники Батьківщини сьогодні самі мають потребу в захисті від світу, держави і рядових українців, яких вони захищали під кулями.